Українська
English
#поезія
Дороговкази затерті,
Сфінкси понуро мовчать –
Загадок мають ще безліч,
Силу – в зміїних хвостах,
Клекіт – століттями в горлі,
Стронцію бризки – у кров,
Вигнулись крила прозорі
Дугами давніх розмов.
Бруком стелилося пір'я,
Тепла дорога – пісок,
Непробивна тепер шкіра –
Загартувалася злом.
Дзенькіт мечів і сокира
Падає – голови геть!
Міф чи пустелі наснилось:
Вічне, земне, раб і жрець,
Піфоси, збіжжям налиті,
Човен до світобудов,
Сфінкси, врожай, лабіринти...
Шлях цілу вічність впродовж.
20.03.2025
Олеся Репа
Дороговкази затерті,
Сфінкси понуро мовчать –
Загадок мають ще безліч,
Силу – в зміїних хвостах,
Клекіт – століттями в горлі,
Стронцію бризки – у кров,
Вигнулись крила прозорі
Дугами давніх розмов.
Бруком стелилося пір'я,
Тепла дорога – пісок,
Непробивна тепер шкіра –
Загартувалася злом.
Дзенькіт мечів і сокира
Падає – голови геть!
Міф чи пустелі наснилось:
Вічне, земне, раб і жрець,
Піфоси, збіжжям налиті,
Човен до світобудов,
Сфінкси, врожай, лабіринти...
Шлях цілу вічність впродовж.
20.03.2025
Олеся Репа
#поезія
Дороговкази затерті,
Сфінкси понуро мовчать –
Загадок мають ще безліч,
Силу – в зміїних хвостах,
Клекіт – століттями в горлі,
Стронцію бризки – у кров,
Вигнулись крила прозорі
Дугами давніх розмов.
Бруком стелилося пір'я,
Тепла дорога – пісок,
Непробивна тепер шкіра –
Загартувалася злом.
Дзенькіт мечів і сокира
Падає – голови геть!
Міф чи пустелі наснилось:
Вічне, земне, раб і жрець,
Піфоси, збіжжям налиті,
Човен до світобудов,
Сфінкси, врожай, лабіринти...
Шлях цілу вічність впродовж.
20.03.2025
Олеся Репа
114переглядів