#поезія
Увійди в мої сни на світанку,
Розчинися у них аж за край.
Безтурботним і чистим серпанком
До схід сонця мене напувай...
Огорни змерзлу душу у спокій,
І зі мною до мрій полети.
Я ж у небі зорі́ одинокій
Розкажу, що у мене є ти...
Зазирни до моєї кімнати
Промінцем, що пробуджує світ.
Ароматом духмяного ла́те,
Ніжним, лагідним, тихим "Привіт".
Розбуди мене стукотом серця,
Зупинивши ілюзіям лік.
Відображенням стань у люстерці
На світанку... Наза́вжди... Навік...
Роман Твердохліб
Увійди в мої сни на світанку,
Розчинися у них аж за край.
Безтурботним і чистим серпанком
До схід сонця мене напувай...
Огорни змерзлу душу у спокій,
І зі мною до мрій полети.
Я ж у небі зорі́ одинокій
Розкажу, що у мене є ти...
Зазирни до моєї кімнати
Промінцем, що пробуджує світ.
Ароматом духмяного ла́те,
Ніжним, лагідним, тихим "Привіт".
Розбуди мене стукотом серця,
Зупинивши ілюзіям лік.
Відображенням стань у люстерці
На світанку... Наза́вжди... Навік...
Роман Твердохліб
#поезія
Увійди в мої сни на світанку,
Розчинися у них аж за край.
Безтурботним і чистим серпанком
До схід сонця мене напувай...
Огорни змерзлу душу у спокій,
І зі мною до мрій полети.
Я ж у небі зорі́ одинокій
Розкажу, що у мене є ти...
Зазирни до моєї кімнати
Промінцем, що пробуджує світ.
Ароматом духмяного ла́те,
Ніжним, лагідним, тихим "Привіт".
Розбуди мене стукотом серця,
Зупинивши ілюзіям лік.
Відображенням стань у люстерці
На світанку... Наза́вжди... Навік...
Роман Твердохліб


150views