Українська
English
#поезія
Безодня дихає протуберанцями,
бо пащею-пасткою
поглинула тисячі сонць.
Грозові хмари розродяться
джетами,
пронизуючи списами
стратосферу,
розбиваючись на
мікроблискавки щему та тиші.
Дихай глибше.
Потрібен шов.
Сидиш на краю провалля,
поранений бранець.
Вчорашнє вщухає
згустками плазми.
Ногами бовтаєш над полум'ям. Вибачаєш тих, хто ранив.
Видаляєш із пам'яті
безліч невдалих спроб
зняти блок...
Але все лише прокльони,
півтони, новий виток епох
і вогонь безмежжя.
Ти був необережним,
котив диск по небу,
хотів чинити, як треба, як слід...
але хто зна, чи це краще?
На сонці є плями-відбитки,
бо там придушене
магнітне поле твого болю.
Тепер чекаєш.
Чагарниками догораєш.
Спектральний розподіл долі
чи власних рішень
на рівні фізичних змін
і депресивних станів —
спалахи
безодні.
17.11.2024
Олеся Репа
Безодня дихає протуберанцями,
бо пащею-пасткою
поглинула тисячі сонць.
Грозові хмари розродяться
джетами,
пронизуючи списами
стратосферу,
розбиваючись на
мікроблискавки щему та тиші.
Дихай глибше.
Потрібен шов.
Сидиш на краю провалля,
поранений бранець.
Вчорашнє вщухає
згустками плазми.
Ногами бовтаєш над полум'ям. Вибачаєш тих, хто ранив.
Видаляєш із пам'яті
безліч невдалих спроб
зняти блок...
Але все лише прокльони,
півтони, новий виток епох
і вогонь безмежжя.
Ти був необережним,
котив диск по небу,
хотів чинити, як треба, як слід...
але хто зна, чи це краще?
На сонці є плями-відбитки,
бо там придушене
магнітне поле твого болю.
Тепер чекаєш.
Чагарниками догораєш.
Спектральний розподіл долі
чи власних рішень
на рівні фізичних змін
і депресивних станів —
спалахи
безодні.
17.11.2024
Олеся Репа
#поезія
Безодня дихає протуберанцями,
бо пащею-пасткою
поглинула тисячі сонць.
Грозові хмари розродяться
джетами,
пронизуючи списами
стратосферу,
розбиваючись на
мікроблискавки щему та тиші.
Дихай глибше.
Потрібен шов.
Сидиш на краю провалля,
поранений бранець.
Вчорашнє вщухає
згустками плазми.
Ногами бовтаєш над полум'ям. Вибачаєш тих, хто ранив.
Видаляєш із пам'яті
безліч невдалих спроб
зняти блок...
Але все лише прокльони,
півтони, новий виток епох
і вогонь безмежжя.
Ти був необережним,
котив диск по небу,
хотів чинити, як треба, як слід...
але хто зна, чи це краще?
На сонці є плями-відбитки,
бо там придушене
магнітне поле твого болю.
Тепер чекаєш.
Чагарниками догораєш.
Спектральний розподіл долі
чи власних рішень
на рівні фізичних змін
і депресивних станів —
спалахи
безодні.
17.11.2024
Олеся Репа
270views
20Plays