#поезія
Не  любити  тебе  -  не  можна.
Володіти  тобою  -  жаль.
І  хвилина  діяння  кожна
Випромінює  нам  печаль.
Бути  разом...  в  однім  цілунку.
Злить  уста  і  серця  свої.
Тільки  хвилі  нема  порятунку...
Плачуть  вночі  лишень  солов'ї...
Ти  в  хвилину  чуттєвої  бурі
Не  віддайся  мені,  дивись,
Бачиш  вечора  крила  похмурі?
То  над  нами  вони  зійшлись.
Хай  нам  кажуть:  любити  можна
Тільки  раз.  Того  разу  й  жаль,
І  щаслива  хвилина  кожна
Випромінює  нам  печаль.
Не  ховайся  в  зволоженім  зорі,
Бо  розгойдані  береги
Поглинаючих  трансмагорій
Будуть  завжди  нам  дорогі.
Ні!  Знайди  і  в  чуттєвих  бурях
Не  перейдену  нами  грань,
Щоб  не  відати  днів  похмурих,
Щоб  не  знати  про  гнів  прощань.
Не  любити  тебе  -  не  можна,
то  й  любитись  з  тобою  -  жаль,
бо  хвилина  кохання  кожна
випромінює  нам  печаль.

Василь Стус
#поезія Не  любити  тебе  -  не  можна. Володіти  тобою  -  жаль. І  хвилина  діяння  кожна Випромінює  нам  печаль. Бути  разом...  в  однім  цілунку. Злить  уста  і  серця  свої. Тільки  хвилі  нема  порятунку... Плачуть  вночі  лишень  солов'ї... Ти  в  хвилину  чуттєвої  бурі Не  віддайся  мені,  дивись, Бачиш  вечора  крила  похмурі? То  над  нами  вони  зійшлись. Хай  нам  кажуть:  любити  можна Тільки  раз.  Того  разу  й  жаль, І  щаслива  хвилина  кожна Випромінює  нам  печаль. Не  ховайся  в  зволоженім  зорі, Бо  розгойдані  береги Поглинаючих  трансмагорій Будуть  завжди  нам  дорогі. Ні!  Знайди  і  в  чуттєвих  бурях Не  перейдену  нами  грань, Щоб  не  відати  днів  похмурих, Щоб  не  знати  про  гнів  прощань. Не  любити  тебе  -  не  можна, то  й  любитись  з  тобою  -  жаль, бо  хвилина  кохання  кожна випромінює  нам  печаль. Василь Стус
Love
1
40переглядів