Українська
English
#поезія
Колись, мабу́ть. Мабу́ть колись
Впаде на землю неба вись,
Ми станем ближче до зірок,
Сплативши тим за все оброк.
Десь на розпеченій ріллі
Свій плин завершать журавлі,
В пітьмі загубляться світи
І поміж ними будеш ти…
А я від болі і жалю
Усе кричатиму – Люблю!..
І не знайду тебе ніде,
Коли й любов з небес впаде…
Та поки є ще неба вись –
Одне благаю – Не губись…
Василь Ковтун
Колись, мабу́ть. Мабу́ть колись
Впаде на землю неба вись,
Ми станем ближче до зірок,
Сплативши тим за все оброк.
Десь на розпеченій ріллі
Свій плин завершать журавлі,
В пітьмі загубляться світи
І поміж ними будеш ти…
А я від болі і жалю
Усе кричатиму – Люблю!..
І не знайду тебе ніде,
Коли й любов з небес впаде…
Та поки є ще неба вись –
Одне благаю – Не губись…
Василь Ковтун
#поезія
Колись, мабу́ть. Мабу́ть колись
Впаде на землю неба вись,
Ми станем ближче до зірок,
Сплативши тим за все оброк.
Десь на розпеченій ріллі
Свій плин завершать журавлі,
В пітьмі загубляться світи
І поміж ними будеш ти…
А я від болі і жалю
Усе кричатиму – Люблю!..
І не знайду тебе ніде,
Коли й любов з небес впаде…
Та поки є ще неба вись –
Одне благаю – Не губись…
Василь Ковтун
192переглядів