#книжковий_відгук #Лана_читає #хтиві_книги "Теоретично це кохання" Алі Гейзелвуд Видавництво Віват От тільки ти думаєш, що писати ромкоми краще вже просто неможливо, як Алі Гейзелвуд задирає встановлену нею ж планку. У мене після "Кохання у мозку" вже були досить високі очікування, і вони не просто справдилися - вони перевершили самі себе. Тут у нас знову науковці, але фізики: теоретикиня Елзі та експериментатор Джек. І вони, м'яко кажучи, між собою не ладнають з кількох причин. По-перше, теоретики та експериментатори взагалі не супердрузяки. По-друге, Джек думає, що Елзі зустрічається з його братом Грегом і поводиться з ним нечемно. Дівчина впевнена, що Джек її ненавидить, але ж ми знаємо, що таке ненависть в ромкомах?) Я готова ставити бали буквально за все: за офігезне почуття гумору Елзі, за крутезну бабуню Міллісенту, за Єжізабет Беннет, над їм'ям якої я волала так, шо сусіди мали б викликати поліцію. За чарівного Греґа і лінгвістку Сесі. І, звісно ж, за господи-пробач-не-можна-буть-таким-охуєнним Джека. От дивина, у нього немає крил, він не керує драконом, він не інкарнат якоїсь планети. То якого ж, вибачте, хрєна він здається настільки фантастичним?!? Високий плечистий фізик-експериментатор, який поважає та розуміє дівчину, яку кохає, і ще добре заробляє. А, отак написала в одному реченні і сама відповіла на своє питання) Коротше, це, мабуть, найсмачніший чоловічий персонаж з цієї "трилогії". Мені навіть трохи сумно, що ромкоми про науковиць закінчилися. І тепер у мене ще вищі вимоги до її гравців у шахи, до яких я теж планую скоро дійти. P.S. Дякую за фото зірочкам [bobro_knyzhko] та [bookish_owl_kate]