#поезія
Чи шукав хоч раз в житті ти квітку,
Ту, що дивно квітне уночі?
Ту, що з казки. Ніжну і тендітну,
Що до щастя має всі ключі.
Ту, що сяє у душі лиш раз навіки.
Ту, що прагнуть всі привласнити собі.
Ти -- шукав? Для щастя. Не для втіхи.
Серед квітів, тих, що на землі...

Я шукав... Колись. Уже минулось.
Обійшов світи всі і ліси.
Затопталось. Загуло все. Призабулось.
Заросли дороги всі й стежкú.
Ніби й бачив цвіт отой таємний.
Ніжний спалах. Коси по воді.
Загубив. І стало в серці темно.
Ти -- знайшла?
...А квітка каже -- ні...

Людмила Галінська
#поезія Чи шукав хоч раз в житті ти квітку, Ту, що дивно квітне уночі? Ту, що з казки. Ніжну і тендітну, Що до щастя має всі ключі. Ту, що сяє у душі лиш раз навіки. Ту, що прагнуть всі привласнити собі. Ти -- шукав? Для щастя. Не для втіхи. Серед квітів, тих, що на землі... Я шукав... Колись. Уже минулось. Обійшов світи всі і ліси. Затопталось. Загуло все. Призабулось. Заросли дороги всі й стежкú. Ніби й бачив цвіт отой таємний. Ніжний спалах. Коси по воді. Загубив. І стало в серці темно. Ти -- знайшла? ...А квітка каже -- ні... Людмила Галінська
Love
Like
3
64переглядів