Українська
English
#поезія
Природа-мати, жіночка огрядна,
наткала з чебреців квітучі рядна,
встелила рясно пагорби з ярами,
і видолинки, й круч шрапнельні рани.
Та вирви стрімко гоїлись, на подив.
Чебрець, віддавши пахощі, відходив...
І брів крізь спеку й дощ, й малів знічев'я
у чоботах в болоті впрілий червень.
Гули на все село солодкі липи.
Либонь навічно бджоли в них залипли.
Й розроджувалась щедро на городах
вагітна літом матінка-природа.
Сашко Обрій.
Природа-мати, жіночка огрядна,
наткала з чебреців квітучі рядна,
встелила рясно пагорби з ярами,
і видолинки, й круч шрапнельні рани.
Та вирви стрімко гоїлись, на подив.
Чебрець, віддавши пахощі, відходив...
І брів крізь спеку й дощ, й малів знічев'я
у чоботах в болоті впрілий червень.
Гули на все село солодкі липи.
Либонь навічно бджоли в них залипли.
Й розроджувалась щедро на городах
вагітна літом матінка-природа.
Сашко Обрій.
#поезія
Природа-мати, жіночка огрядна,
наткала з чебреців квітучі рядна,
встелила рясно пагорби з ярами,
і видолинки, й круч шрапнельні рани.
Та вирви стрімко гоїлись, на подив.
Чебрець, віддавши пахощі, відходив...
І брів крізь спеку й дощ, й малів знічев'я
у чоботах в болоті впрілий червень.
Гули на все село солодкі липи.
Либонь навічно бджоли в них залипли.
Й розроджувалась щедро на городах
вагітна літом матінка-природа.
Сашко Обрій.
12views