Українська
English
#поезія
Забери мене в рай – той, де хвилі цілують пісок,
Де на березі пальми, а море, мов скельце прозоре.
Не питай, чи люблю. Зайве "сяють" казати про зорі.
Я ж очима про ніжність щоразу кажу тобі знов.
Запроси мене – мовчки, лиш поглядом ніжним поклич –
У краї, де хіба що з чуток про морози відомо.
Я з тобою одним відчуваю себе, ніби вдома,
Навіть там, де байдужість, де люди мізерні – богú.
Заховай мене: палко в обіймах від лиха прикрий.
Захисти від образ, від пліток, що вирують запекло.
Ти ж вогонь, без якого тужитиме серце за пеклом
Навіть десь у раю, бо ж і Вічність без тебе – лиш пил.
Чекарьова
Забери мене в рай – той, де хвилі цілують пісок,
Де на березі пальми, а море, мов скельце прозоре.
Не питай, чи люблю. Зайве "сяють" казати про зорі.
Я ж очима про ніжність щоразу кажу тобі знов.
Запроси мене – мовчки, лиш поглядом ніжним поклич –
У краї, де хіба що з чуток про морози відомо.
Я з тобою одним відчуваю себе, ніби вдома,
Навіть там, де байдужість, де люди мізерні – богú.
Заховай мене: палко в обіймах від лиха прикрий.
Захисти від образ, від пліток, що вирують запекло.
Ти ж вогонь, без якого тужитиме серце за пеклом
Навіть десь у раю, бо ж і Вічність без тебе – лиш пил.
Чекарьова
#поезія
Забери мене в рай – той, де хвилі цілують пісок,
Де на березі пальми, а море, мов скельце прозоре.
Не питай, чи люблю. Зайве "сяють" казати про зорі.
Я ж очима про ніжність щоразу кажу тобі знов.
Запроси мене – мовчки, лиш поглядом ніжним поклич –
У краї, де хіба що з чуток про морози відомо.
Я з тобою одним відчуваю себе, ніби вдома,
Навіть там, де байдужість, де люди мізерні – богú.
Заховай мене: палко в обіймах від лиха прикрий.
Захисти від образ, від пліток, що вирують запекло.
Ти ж вогонь, без якого тужитиме серце за пеклом
Навіть десь у раю, бо ж і Вічність без тебе – лиш пил.
Чекарьова
37переглядів