#поезія
Стежкою, стежкою поміж беріз.
Не поспішаю. Танцюю.
Ти моя радість у озері сліз.
Смуток уже не працює.
Дивне життя. Мов ота кропива,
Жалить і болі знімає.
Щастя- коли не потрібні слова.
Тепло? То я обнімаю.
Навіть на згарищі буйно цвісти
Може яскрава троянда.
Там, де ми нарізно, дві самоти.
А об'єднались,- команда.
Старанно змішані грози й вітри
У трав'яному узварі.
Ну а у мене тут вальс: раз-два-три.
Просто танцюю у парі.
Часто збиває років течія
З ритму, штовхає до краю.
Хтось обирає свободу. А я
Завжди тебе обираю.
Рідним устам додає забуття
Присмак солодкої вати.
Нам би з тобою на стежці життя
Років до ста танцювати.
Світлана Башинська
Стежкою, стежкою поміж беріз.
Не поспішаю. Танцюю.
Ти моя радість у озері сліз.
Смуток уже не працює.
Дивне життя. Мов ота кропива,
Жалить і болі знімає.
Щастя- коли не потрібні слова.
Тепло? То я обнімаю.
Навіть на згарищі буйно цвісти
Може яскрава троянда.
Там, де ми нарізно, дві самоти.
А об'єднались,- команда.
Старанно змішані грози й вітри
У трав'яному узварі.
Ну а у мене тут вальс: раз-два-три.
Просто танцюю у парі.
Часто збиває років течія
З ритму, штовхає до краю.
Хтось обирає свободу. А я
Завжди тебе обираю.
Рідним устам додає забуття
Присмак солодкої вати.
Нам би з тобою на стежці життя
Років до ста танцювати.
Світлана Башинська
#поезія
Стежкою, стежкою поміж беріз.
Не поспішаю. Танцюю.
Ти моя радість у озері сліз.
Смуток уже не працює.
Дивне життя. Мов ота кропива,
Жалить і болі знімає.
Щастя- коли не потрібні слова.
Тепло? То я обнімаю.
Навіть на згарищі буйно цвісти
Може яскрава троянда.
Там, де ми нарізно, дві самоти.
А об'єднались,- команда.
Старанно змішані грози й вітри
У трав'яному узварі.
Ну а у мене тут вальс: раз-два-три.
Просто танцюю у парі.
Часто збиває років течія
З ритму, штовхає до краю.
Хтось обирає свободу. А я
Завжди тебе обираю.
Рідним устам додає забуття
Присмак солодкої вати.
Нам би з тобою на стежці життя
Років до ста танцювати.
Світлана Башинська

54переглядів