Українська
English
#поезія
Звідусіль пахло літо духм'яно,
Стиглі трави будились зі сну,
І світанок в обіймах туману,
Проганяв учорашню імлу.
Від пташиного співу проснувся,
Ще оспалий смарагдовий ліс,
Тихий легіт у кронах гойдався,
Поміж листячком гілочок-кіс.
В небі плинули хмари, як квіти,
Місяць літній розтав в синяві,
І промінчики сонця, як діти,
Стали ноги мочити в росі.
Чути запах п'янкий матіоли,
Що не спала всю ніч поміж трав,
Та зустріла свій промінь ранковий,
Котрий з неба її привітав.
Розбудилися в полі волошки,
Що спускали голівоньки ниць,
Уклонялися променям сонячним,
Що лилися з небесних зіниць.
На осонні тополі шептались,
Про свої незакінчені сни,
Клени шумом своїм дошкуляли,
Доторкаючись віттям до них.
Звідусіль пахло літо духм'яно,
Білий день в свою владу вступав,
Лиш у лісі так ніжно, старанно,
Соловей свою пісню співав.
М.Шишмарьова
Звідусіль пахло літо духм'яно,
Стиглі трави будились зі сну,
І світанок в обіймах туману,
Проганяв учорашню імлу.
Від пташиного співу проснувся,
Ще оспалий смарагдовий ліс,
Тихий легіт у кронах гойдався,
Поміж листячком гілочок-кіс.
В небі плинули хмари, як квіти,
Місяць літній розтав в синяві,
І промінчики сонця, як діти,
Стали ноги мочити в росі.
Чути запах п'янкий матіоли,
Що не спала всю ніч поміж трав,
Та зустріла свій промінь ранковий,
Котрий з неба її привітав.
Розбудилися в полі волошки,
Що спускали голівоньки ниць,
Уклонялися променям сонячним,
Що лилися з небесних зіниць.
На осонні тополі шептались,
Про свої незакінчені сни,
Клени шумом своїм дошкуляли,
Доторкаючись віттям до них.
Звідусіль пахло літо духм'яно,
Білий день в свою владу вступав,
Лиш у лісі так ніжно, старанно,
Соловей свою пісню співав.
М.Шишмарьова
#поезія
Звідусіль пахло літо духм'яно,
Стиглі трави будились зі сну,
І світанок в обіймах туману,
Проганяв учорашню імлу.
Від пташиного співу проснувся,
Ще оспалий смарагдовий ліс,
Тихий легіт у кронах гойдався,
Поміж листячком гілочок-кіс.
В небі плинули хмари, як квіти,
Місяць літній розтав в синяві,
І промінчики сонця, як діти,
Стали ноги мочити в росі.
Чути запах п'янкий матіоли,
Що не спала всю ніч поміж трав,
Та зустріла свій промінь ранковий,
Котрий з неба її привітав.
Розбудилися в полі волошки,
Що спускали голівоньки ниць,
Уклонялися променям сонячним,
Що лилися з небесних зіниць.
На осонні тополі шептались,
Про свої незакінчені сни,
Клени шумом своїм дошкуляли,
Доторкаючись віттям до них.
Звідусіль пахло літо духм'яно,
Білий день в свою владу вступав,
Лиш у лісі так ніжно, старанно,
Соловей свою пісню співав.
М.Шишмарьова
93views