Українська
English
#поезія
...Розплітаються в літечка коси.
Тягнуть вуса до неба жита.
Стелить жайвір мелодію в роси
І рахує зозуля літа.
Ця пора...Ця невимовна нота.
Робить джміль в конюшину піке
Пахнуть медом, наповнені соти
І вирує, це дійство, п'янке.
Перший вивід. В гніздах пташенята.
І стурбовані їхні батьки.
Чорні цятки, блищать оченята
І несуть їм в дзьобах червячки.
Набубнявіли боки черешні.
Нагинають гіллям через край,
А шпаки, як ті ґазди
тутешні
Надзьобанили весь урожай.
Набурмосений ходить лелека
І шукає в болоті жаби.
Він зморився.
Невимовна спека.
Він ухляв він такої ходьби.
Ластів'ята щебечуть на дроті
І у такт, ще махають крильми,
І розлігся наш котик на плоті
Гріє шубу свою до зими .
Все прекрасне, від Бога, на світі,
Ще попереду буде усе
І пливе місяць човником в літо,
І мене, у те дійство, несе.
Світлана Онуляк - Мінтенко.
...Розплітаються в літечка коси.
Тягнуть вуса до неба жита.
Стелить жайвір мелодію в роси
І рахує зозуля літа.
Ця пора...Ця невимовна нота.
Робить джміль в конюшину піке
Пахнуть медом, наповнені соти
І вирує, це дійство, п'янке.
Перший вивід. В гніздах пташенята.
І стурбовані їхні батьки.
Чорні цятки, блищать оченята
І несуть їм в дзьобах червячки.
Набубнявіли боки черешні.
Нагинають гіллям через край,
А шпаки, як ті ґазди
тутешні
Надзьобанили весь урожай.
Набурмосений ходить лелека
І шукає в болоті жаби.
Він зморився.
Невимовна спека.
Він ухляв він такої ходьби.
Ластів'ята щебечуть на дроті
І у такт, ще махають крильми,
І розлігся наш котик на плоті
Гріє шубу свою до зими .
Все прекрасне, від Бога, на світі,
Ще попереду буде усе
І пливе місяць човником в літо,
І мене, у те дійство, несе.
Світлана Онуляк - Мінтенко.
#поезія
...Розплітаються в літечка коси.
Тягнуть вуса до неба жита.
Стелить жайвір мелодію в роси
І рахує зозуля літа.
Ця пора...Ця невимовна нота.
Робить джміль в конюшину піке
Пахнуть медом, наповнені соти
І вирує, це дійство, п'янке.
Перший вивід. В гніздах пташенята.
І стурбовані їхні батьки.
Чорні цятки, блищать оченята
І несуть їм в дзьобах червячки.
Набубнявіли боки черешні.
Нагинають гіллям через край,
А шпаки, як ті ґазди
тутешні
Надзьобанили весь урожай.
Набурмосений ходить лелека
І шукає в болоті жаби.
Він зморився.
Невимовна спека.
Він ухляв він такої ходьби.
Ластів'ята щебечуть на дроті
І у такт, ще махають крильми,
І розлігся наш котик на плоті
Гріє шубу свою до зими .
Все прекрасне, від Бога, на світі,
Ще попереду буде усе
І пливе місяць човником в літо,
І мене, у те дійство, несе.
Світлана Онуляк - Мінтенко.
92views