#поезія
Життя мене навчило не здаватись,
Сміятися крізь сльози, хай там як.
Навчило, як упала, підійматись І бачити у темряві маяк.
Життя навчило менше довіряти,
Точніше довіряти, та не всім.
Навчило кривдникам образи пробачати
І більше не впускати їх в свій дім.
Життя навчило думати частіше
Над тим, як правильно і що треба зробить.
Навчило серцем відчувати тишу,
У ній такий глибокий, мудрий зміст.
Життя навчило все мене з роками,
Робити, часто через силу, крон.
Навчило не боротися з думками,
І дякувать за будь-який урок.
Марина Лавришин
Життя мене навчило не здаватись,
Сміятися крізь сльози, хай там як.
Навчило, як упала, підійматись І бачити у темряві маяк.
Життя навчило менше довіряти,
Точніше довіряти, та не всім.
Навчило кривдникам образи пробачати
І більше не впускати їх в свій дім.
Життя навчило думати частіше
Над тим, як правильно і що треба зробить.
Навчило серцем відчувати тишу,
У ній такий глибокий, мудрий зміст.
Життя навчило все мене з роками,
Робити, часто через силу, крон.
Навчило не боротися з думками,
І дякувать за будь-який урок.
Марина Лавришин
#поезія
Життя мене навчило не здаватись,
Сміятися крізь сльози, хай там як.
Навчило, як упала, підійматись І бачити у темряві маяк.
Життя навчило менше довіряти,
Точніше довіряти, та не всім.
Навчило кривдникам образи пробачати
І більше не впускати їх в свій дім.
Життя навчило думати частіше
Над тим, як правильно і що треба зробить.
Навчило серцем відчувати тишу,
У ній такий глибокий, мудрий зміст.
Життя навчило все мене з роками,
Робити, часто через силу, крон.
Навчило не боротися з думками,
І дякувать за будь-який урок.
Марина Лавришин
605переглядів