#поезія
Знаєте, пані, ви мені снились...
Десь так під ранок, як сонце сопіло,
вкрившись рядниною зàспаних снів.
Ви за межею стояли й молились.
Серце у грудях пекло і тремтіло,
шарпались нерви. Згори линув спів...

Щось потаємне і досі незнане
стукало в душу, шкреблося несміло.
Згадка чи спомин? Я ж бачила вас...
Ранок спинався. І сонце заспане,
знявши ряднину, на світлих вітрилах
все розчинило. І стишився час...

Знаєте, пані, хто ви не відам...
Мати небесна, чи, може, земна?
Біль ваш по серцю лягав полином.
Може, Вкраїна, від воїн змарніла,
в Бога просила шматочок добра,
миру і захисту білим крилом?..


Людмила Галінська
#поезія Знаєте, пані, ви мені снились... Десь так під ранок, як сонце сопіло, вкрившись рядниною зàспаних снів. Ви за межею стояли й молились. Серце у грудях пекло і тремтіло, шарпались нерви. Згори линув спів... Щось потаємне і досі незнане стукало в душу, шкреблося несміло. Згадка чи спомин? Я ж бачила вас... Ранок спинався. І сонце заспане, знявши ряднину, на світлих вітрилах все розчинило. І стишився час... Знаєте, пані, хто ви не відам... Мати небесна, чи, може, земна? Біль ваш по серцю лягав полином. Може, Вкраїна, від воїн змарніла, в Бога просила шматочок добра, миру і захисту білим крилом?.. Людмила Галінська
Like
Love
4
144views