#поезія
Знаєте, пані, ви мені снились...
Десь так під ранок, як сонце сопіло,
вкрившись рядниною зàспаних снів.
Ви за межею стояли й молились.
Серце у грудях пекло і тремтіло,
шарпались нерви. Згори линув спів...
Щось потаємне і досі незнане
стукало в душу, шкреблося несміло.
Згадка чи спомин? Я ж бачила вас...
Ранок спинався. І сонце заспане,
знявши ряднину, на світлих вітрилах
все розчинило. І стишився час...
Знаєте, пані, хто ви не відам...
Мати небесна, чи, може, земна?
Біль ваш по серцю лягав полином.
Може, Вкраїна, від воїн змарніла,
в Бога просила шматочок добра,
миру і захисту білим крилом?..
Людмила Галінська
Знаєте, пані, ви мені снились...
Десь так під ранок, як сонце сопіло,
вкрившись рядниною зàспаних снів.
Ви за межею стояли й молились.
Серце у грудях пекло і тремтіло,
шарпались нерви. Згори линув спів...
Щось потаємне і досі незнане
стукало в душу, шкреблося несміло.
Згадка чи спомин? Я ж бачила вас...
Ранок спинався. І сонце заспане,
знявши ряднину, на світлих вітрилах
все розчинило. І стишився час...
Знаєте, пані, хто ви не відам...
Мати небесна, чи, може, земна?
Біль ваш по серцю лягав полином.
Може, Вкраїна, від воїн змарніла,
в Бога просила шматочок добра,
миру і захисту білим крилом?..
Людмила Галінська
#поезія
Знаєте, пані, ви мені снились...
Десь так під ранок, як сонце сопіло,
вкрившись рядниною зàспаних снів.
Ви за межею стояли й молились.
Серце у грудях пекло і тремтіло,
шарпались нерви. Згори линув спів...
Щось потаємне і досі незнане
стукало в душу, шкреблося несміло.
Згадка чи спомин? Я ж бачила вас...
Ранок спинався. І сонце заспане,
знявши ряднину, на світлих вітрилах
все розчинило. І стишився час...
Знаєте, пані, хто ви не відам...
Мати небесна, чи, може, земна?
Біль ваш по серцю лягав полином.
Може, Вкраїна, від воїн змарніла,
в Бога просила шматочок добра,
миру і захисту білим крилом?..
Людмила Галінська


144views