#поезія ДО БДЖІЛКИ НА ГОСТИНУ Зібрала бджілонька нектар І запилила квіти. Вже має мед, немов янтар, Пора і відпочити. Квітковий зібраний пилок, Ну, як тут не радіти! Тож мріє на смачний медок Сусідів запросити: Джмеля, у пишнім жупані, Метелика родину, Ту муху, що на виданні, До себе на гостину. Жука, мураху, хробачка, І Сонечко, звичайно. — Смачного їм медовичка Зготую вмить до чаю. Ванільних булочок спечу, Рогаликів, пампушок. Ще – з маком всім по калачу, А на десерт — ватрушок. Зібрались друзі за столом, Ґаздиня пригощає. Чаї з мелісовим смаком В горнятка наливає. Всі бджілці чемно дякують, У гостях так годиться. Лиш муха заглядає скрізь, На місці не сидиться. Лизнула торт в метелика, У хробачка — рогалик. Забрала сир у джмелика З ватрушки. Все їй мало. Пробіглась по пампушечках, Калач жука гризнула... А потім в мед по вушечка, Та ледь не потонула. На поміч кинулися всі, І муху врятували! Відмили...Обсушилася Й спасибі не сказала... До столу не запрошує Відтоді бджілка муху. Коли банкет влаштовує, Жене її щодуху.