#поезія
нічого не болить мені. я цілий.
прокинувся від вибухів. не спав.
у темряві погладив твоє тіло.
і витягнув із нього скалки скла.
прокинувся. все ціле. вікна цілі.
ти цілу ніч вдихала цілу ніч.
пив воду і ковтав прозоро-білі
шматочки скла, що дерли голосні.
ніхто не спав, все блимало й світило,
і вибухи, і вибухи, і ви.
не засинав, щоб бите скло не снилось.
на дихання твоє всю ніч дививсь.
Павло Коробчук
нічого не болить мені. я цілий.
прокинувся від вибухів. не спав.
у темряві погладив твоє тіло.
і витягнув із нього скалки скла.
прокинувся. все ціле. вікна цілі.
ти цілу ніч вдихала цілу ніч.
пив воду і ковтав прозоро-білі
шматочки скла, що дерли голосні.
ніхто не спав, все блимало й світило,
і вибухи, і вибухи, і ви.
не засинав, щоб бите скло не снилось.
на дихання твоє всю ніч дививсь.
Павло Коробчук
#поезія
нічого не болить мені. я цілий.
прокинувся від вибухів. не спав.
у темряві погладив твоє тіло.
і витягнув із нього скалки скла.
прокинувся. все ціле. вікна цілі.
ти цілу ніч вдихала цілу ніч.
пив воду і ковтав прозоро-білі
шматочки скла, що дерли голосні.
ніхто не спав, все блимало й світило,
і вибухи, і вибухи, і ви.
не засинав, щоб бите скло не снилось.
на дихання твоє всю ніч дививсь.
Павло Коробчук

74views