Українська
English
#поезія
Я - з України. Тут іде війна,
Тут діти- сироти і наречені-вдови..
Тут людям двадцять- в косах сивина,
І тут жінки збивають влучно дрони.
Я з того краю, де столітній дід
Несе кота з прифронтової зони.
З Народу того, що рятує цілий світ-
Стоїть намертво, як стіна бетонна.
Я - з України. Тут зчорнілі матері,
Тут діти носять ордени батьківські.
Тут сходить жито на попаленій ріллі.
Тут милості не ждуть із рук катівських.
Нам не потрібні радощі чужі
Не треба вашого. І не зречемось свого.
Бо я з того Народу, що в душі
Він носить віру у Життя і Перемогу.
Оксана Потопник
Я - з України. Тут іде війна,
Тут діти- сироти і наречені-вдови..
Тут людям двадцять- в косах сивина,
І тут жінки збивають влучно дрони.
Я з того краю, де столітній дід
Несе кота з прифронтової зони.
З Народу того, що рятує цілий світ-
Стоїть намертво, як стіна бетонна.
Я - з України. Тут зчорнілі матері,
Тут діти носять ордени батьківські.
Тут сходить жито на попаленій ріллі.
Тут милості не ждуть із рук катівських.
Нам не потрібні радощі чужі
Не треба вашого. І не зречемось свого.
Бо я з того Народу, що в душі
Він носить віру у Життя і Перемогу.
Оксана Потопник
#поезія
Я - з України. Тут іде війна,
Тут діти- сироти і наречені-вдови..
Тут людям двадцять- в косах сивина,
І тут жінки збивають влучно дрони.
Я з того краю, де столітній дід
Несе кота з прифронтової зони.
З Народу того, що рятує цілий світ-
Стоїть намертво, як стіна бетонна.
Я - з України. Тут зчорнілі матері,
Тут діти носять ордени батьківські.
Тут сходить жито на попаленій ріллі.
Тут милості не ждуть із рук катівських.
Нам не потрібні радощі чужі
Не треба вашого. І не зречемось свого.
Бо я з того Народу, що в душі
Він носить віру у Життя і Перемогу.
Оксана Потопник
121переглядів
2
Поширень