#поезія
бабця каже:
душа безмежна. вона може тримати стільки, що не уявити.
в ній до неба сягають вежі.
в ній до днища стелені плити.
у душі біль гартує щастя.
у душі щастя знає правду.
її спів — то завжди причастя.
а брехня — то велика зрада.

на війні, каже бабця, — сила
тільки там, де жадана воля.
я давно вже стара та сива
й знаю точно усе про долю.

ти, дитинко, тримайся мрії.
всесвіт дасть нам і мир, і чудо.
бачиш, хлопчики золотії
захищають цей світ від бруду.

ти не бійся, все буде добре.
час настав для великих звершень.
і сідає сонце за обрій.
і дитя каже: «бабця» вперше…

Катерина Волошка
26/03/22
#поезія бабця каже: душа безмежна. вона може тримати стільки, що не уявити. в ній до неба сягають вежі. в ній до днища стелені плити. у душі біль гартує щастя. у душі щастя знає правду. її спів — то завжди причастя. а брехня — то велика зрада. на війні, каже бабця, — сила тільки там, де жадана воля. я давно вже стара та сива й знаю точно усе про долю. ти, дитинко, тримайся мрії. всесвіт дасть нам і мир, і чудо. бачиш, хлопчики золотії захищають цей світ від бруду. ти не бійся, все буде добре. час настав для великих звершень. і сідає сонце за обрій. і дитя каже: «бабця» вперше… Катерина Волошка 26/03/22
Like
Love
2
70переглядів