#поезія
бабця каже:
душа безмежна. вона може тримати стільки, що не уявити.
в ній до неба сягають вежі.
в ній до днища стелені плити.
у душі біль гартує щастя.
у душі щастя знає правду.
її спів — то завжди причастя.
а брехня — то велика зрада.
на війні, каже бабця, — сила
тільки там, де жадана воля.
я давно вже стара та сива
й знаю точно усе про долю.
ти, дитинко, тримайся мрії.
всесвіт дасть нам і мир, і чудо.
бачиш, хлопчики золотії
захищають цей світ від бруду.
ти не бійся, все буде добре.
час настав для великих звершень.
і сідає сонце за обрій.
і дитя каже: «бабця» вперше…
Катерина Волошка
26/03/22
бабця каже:
душа безмежна. вона може тримати стільки, що не уявити.
в ній до неба сягають вежі.
в ній до днища стелені плити.
у душі біль гартує щастя.
у душі щастя знає правду.
її спів — то завжди причастя.
а брехня — то велика зрада.
на війні, каже бабця, — сила
тільки там, де жадана воля.
я давно вже стара та сива
й знаю точно усе про долю.
ти, дитинко, тримайся мрії.
всесвіт дасть нам і мир, і чудо.
бачиш, хлопчики золотії
захищають цей світ від бруду.
ти не бійся, все буде добре.
час настав для великих звершень.
і сідає сонце за обрій.
і дитя каже: «бабця» вперше…
Катерина Волошка
26/03/22
#поезія
бабця каже:
душа безмежна. вона може тримати стільки, що не уявити.
в ній до неба сягають вежі.
в ній до днища стелені плити.
у душі біль гартує щастя.
у душі щастя знає правду.
її спів — то завжди причастя.
а брехня — то велика зрада.
на війні, каже бабця, — сила
тільки там, де жадана воля.
я давно вже стара та сива
й знаю точно усе про долю.
ти, дитинко, тримайся мрії.
всесвіт дасть нам і мир, і чудо.
бачиш, хлопчики золотії
захищають цей світ від бруду.
ти не бійся, все буде добре.
час настав для великих звершень.
і сідає сонце за обрій.
і дитя каже: «бабця» вперше…
Катерина Волошка
26/03/22


70переглядів