Українська
English
#поезія
Мій ліс читає
казки та мантри,
У тінь гіллясту
вгортає сни,
Ховає давнє,
пророчить завтра,
Вологу смальту
плете з роси.
Корінням диким
мережить землю,
Ковтає воду
з глибин віків.
У хащах хрипко –
вітри затерпли,
Сплели в покоси
авран гіркий.
Заварить чаю
з туману й сонця,
Наллє до кухлів
гірських озер.
Мій ліс чекає
яскраву повню,
Слів небайдужих,
тепло рясне,
Що проростає крізь
душі в стебла,
Відлунком змалку
знайомих троп.
Старими пнями
часи завмерли:
На річці – кладка,
синіє льон.
І все доречно:
тут сплять епохи,
Таким одвіку
стояв цей ліс.
Дуби та клени
вінки тернові
Одягнуть й знімуть
лише собі.
Олеся Репа
Мій ліс читає
казки та мантри,
У тінь гіллясту
вгортає сни,
Ховає давнє,
пророчить завтра,
Вологу смальту
плете з роси.
Корінням диким
мережить землю,
Ковтає воду
з глибин віків.
У хащах хрипко –
вітри затерпли,
Сплели в покоси
авран гіркий.
Заварить чаю
з туману й сонця,
Наллє до кухлів
гірських озер.
Мій ліс чекає
яскраву повню,
Слів небайдужих,
тепло рясне,
Що проростає крізь
душі в стебла,
Відлунком змалку
знайомих троп.
Старими пнями
часи завмерли:
На річці – кладка,
синіє льон.
І все доречно:
тут сплять епохи,
Таким одвіку
стояв цей ліс.
Дуби та клени
вінки тернові
Одягнуть й знімуть
лише собі.
Олеся Репа
#поезія
Мій ліс читає
казки та мантри,
У тінь гіллясту
вгортає сни,
Ховає давнє,
пророчить завтра,
Вологу смальту
плете з роси.
Корінням диким
мережить землю,
Ковтає воду
з глибин віків.
У хащах хрипко –
вітри затерпли,
Сплели в покоси
авран гіркий.
Заварить чаю
з туману й сонця,
Наллє до кухлів
гірських озер.
Мій ліс чекає
яскраву повню,
Слів небайдужих,
тепло рясне,
Що проростає крізь
душі в стебла,
Відлунком змалку
знайомих троп.
Старими пнями
часи завмерли:
На річці – кладка,
синіє льон.
І все доречно:
тут сплять епохи,
Таким одвіку
стояв цей ліс.
Дуби та клени
вінки тернові
Одягнуть й знімуть
лише собі.
Олеся Репа
187views