#поезія
Вона любила благородні кольори,
гіркІ парфуми з присмаком полúну.
А ще - ромашки. І осінні вечори,
закутані в картатий плед із диму.
Вона любила вірити в дивà
І мріяла про замки старовинні.
І вірила, що там, колись, жила,
руда-руда, як осінь, в ластовинні...
Вона була дивачка багатьом,
носила сукні трохи старомодні.
І тішилась весною і теплом.
Любила осінь і дощі хододні.
У акварелях розбавляла сум,
І щось писала, як світили зорі.
Любила круків і пташиний шум.
І, іноді, ще мріяла про море...
Казкú складала у північний час
І з вітром говорити десь навчилась.
І думала вона собі не раз,
що, мабуть, трохи пізно народилась...
Людмила Галінська
Вона любила благородні кольори,
гіркІ парфуми з присмаком полúну.
А ще - ромашки. І осінні вечори,
закутані в картатий плед із диму.
Вона любила вірити в дивà
І мріяла про замки старовинні.
І вірила, що там, колись, жила,
руда-руда, як осінь, в ластовинні...
Вона була дивачка багатьом,
носила сукні трохи старомодні.
І тішилась весною і теплом.
Любила осінь і дощі хододні.
У акварелях розбавляла сум,
І щось писала, як світили зорі.
Любила круків і пташиний шум.
І, іноді, ще мріяла про море...
Казкú складала у північний час
І з вітром говорити десь навчилась.
І думала вона собі не раз,
що, мабуть, трохи пізно народилась...
Людмила Галінська
#поезія
Вона любила благородні кольори,
гіркІ парфуми з присмаком полúну.
А ще - ромашки. І осінні вечори,
закутані в картатий плед із диму.
Вона любила вірити в дивà
І мріяла про замки старовинні.
І вірила, що там, колись, жила,
руда-руда, як осінь, в ластовинні...
Вона була дивачка багатьом,
носила сукні трохи старомодні.
І тішилась весною і теплом.
Любила осінь і дощі хододні.
У акварелях розбавляла сум,
І щось писала, як світили зорі.
Любила круків і пташиний шум.
І, іноді, ще мріяла про море...
Казкú складала у північний час
І з вітром говорити десь навчилась.
І думала вона собі не раз,
що, мабуть, трохи пізно народилась...
Людмила Галінська

245переглядів