#поезія
Я до тебе дощем доторкнусь.
Огорну парасолею в квітах.
Так приємно і тепло чомусь!
Не відчутно і вод, що пролито!
Довго разом в саду побредем.
Один одного ніжно стиснувши,
Один одного в себе вкрадем,
Сміх і подих у себе ковтнувши.
В кожнім подиху селиться подив,
В кожнім русі – горить багаття!
Дощ ніскілечки нам не зашкодив,
Молодече бринить завзяття!
В кожній краплі дощу весняного,
В кожнім дотику вуст гарячих,
Стільки смаку терпкого, хмільного
Кожен з нас відчув і побачив.

Галина Поважняк
#поезія Я до тебе дощем доторкнусь. Огорну парасолею в квітах. Так приємно і тепло чомусь! Не відчутно і вод, що пролито! Довго разом в саду побредем. Один одного ніжно стиснувши, Один одного в себе вкрадем, Сміх і подих у себе ковтнувши. В кожнім подиху селиться подив, В кожнім русі – горить багаття! Дощ ніскілечки нам не зашкодив, Молодече бринить завзяття! В кожній краплі дощу весняного, В кожнім дотику вуст гарячих, Стільки смаку терпкого, хмільного Кожен з нас відчув і побачив. Галина Поважняк
Like
1
220views