#поезія
А пам'ятаєш літо?
Те, що у мирі, з Богом.
Те, що у липах квітло,
шастало під порогом.
Те, що летіло пухом,
рвало тополям душі.
Те, що у капелюху
джем готувало з ружі.
А пам'ятаєш червень?
Той, що колись, з вишнЯми.
Ягоди. Квіти. Зелень.
І комарі ночами.
А пам'ятаєш липень?
Той, що духмяний, з медом.
Що абрикоси сипле.
І незабудки в небі.
Той, що гойдає трави,
білим дзвіночкам -- льолі.
Що на купальські забави
в'яже вінки, на долю...
А пам'ятаєш, в серпні
кòней, в степах медових?
Спеку тягучу, нестерпну.
Сіно. І ос грушкòвих.
Маки. Житà. Колосся.
Літо, сповите в щастя.
Боже, то все збулося?
Боже, хоч раз ще вдасться?

Людмила Галінська
#поезія А пам'ятаєш літо? Те, що у мирі, з Богом. Те, що у липах квітло, шастало під порогом. Те, що летіло пухом, рвало тополям душі. Те, що у капелюху джем готувало з ружі. А пам'ятаєш червень? Той, що колись, з вишнЯми. Ягоди. Квіти. Зелень. І комарі ночами. А пам'ятаєш липень? Той, що духмяний, з медом. Що абрикоси сипле. І незабудки в небі. Той, що гойдає трави, білим дзвіночкам -- льолі. Що на купальські забави в'яже вінки, на долю... А пам'ятаєш, в серпні кòней, в степах медових? Спеку тягучу, нестерпну. Сіно. І ос грушкòвих. Маки. Житà. Колосся. Літо, сповите в щастя. Боже, то все збулося? Боже, хоч раз ще вдасться? Людмила Галінська
Like
1
564переглядів