Українська
English
#поезія
Я родом із весни, в мені квітують вишні,
Вплітаю молочай у поволоку днів.
Я стишую чуття, як пахнуть п'янко-пишні
Півонії в медах, у пригорщах садів...
В мені дзвенять пісні і переспіви літа,
Залюблена давно у шепіт колосків.
Я сонцем од душі цілована й зігріта,
І тішусь, як дитя, від світла світлячків.
В мені живуть казки і осені торішні,
Я маю щось сумне у спадок від дощу.
Люблю гіркий полин, аргонії розкішні,
І плачу, як сльота,. а іноді — мовчу...
В мені сидить печаль грудневих заметілей.
Посріблена коса — дарунок од зими...
Живу собі давно між шумних водевілів
І квітну поміж днів, бо родом із весни...
Я родом із весни...
Людмила Галінська
Я родом із весни, в мені квітують вишні,
Вплітаю молочай у поволоку днів.
Я стишую чуття, як пахнуть п'янко-пишні
Півонії в медах, у пригорщах садів...
В мені дзвенять пісні і переспіви літа,
Залюблена давно у шепіт колосків.
Я сонцем од душі цілована й зігріта,
І тішусь, як дитя, від світла світлячків.
В мені живуть казки і осені торішні,
Я маю щось сумне у спадок від дощу.
Люблю гіркий полин, аргонії розкішні,
І плачу, як сльота,. а іноді — мовчу...
В мені сидить печаль грудневих заметілей.
Посріблена коса — дарунок од зими...
Живу собі давно між шумних водевілів
І квітну поміж днів, бо родом із весни...
Я родом із весни...
Людмила Галінська
#поезія
Я родом із весни, в мені квітують вишні,
Вплітаю молочай у поволоку днів.
Я стишую чуття, як пахнуть п'янко-пишні
Півонії в медах, у пригорщах садів...
В мені дзвенять пісні і переспіви літа,
Залюблена давно у шепіт колосків.
Я сонцем од душі цілована й зігріта,
І тішусь, як дитя, від світла світлячків.
В мені живуть казки і осені торішні,
Я маю щось сумне у спадок від дощу.
Люблю гіркий полин, аргонії розкішні,
І плачу, як сльота,. а іноді — мовчу...
В мені сидить печаль грудневих заметілей.
Посріблена коса — дарунок од зими...
Живу собі давно між шумних водевілів
І квітну поміж днів, бо родом із весни...
Я родом із весни...
Людмила Галінська
520переглядів