#поезія
Так і минає травень без тепла,
Як і весна – без ласки і надії,
Відголубіла проліском земля,
І лиш барвінок буйно зеленіє.
Буденно якось вишня відцвіла,
Відбула вік розмаю й черемшина,
Хіба що терен дикий край села
Упав серпанком білим на долину.
Та ще так ніжно ллється через край,
Спірей цнотливих ніжно-біла повінь.
Не дай нам, Боже, весен без тепла,
І вже ніколи – світу без любові!
Галина Запорожченко «БЕЗ ТЕПЛА»
Так і минає травень без тепла,
Як і весна – без ласки і надії,
Відголубіла проліском земля,
І лиш барвінок буйно зеленіє.
Буденно якось вишня відцвіла,
Відбула вік розмаю й черемшина,
Хіба що терен дикий край села
Упав серпанком білим на долину.
Та ще так ніжно ллється через край,
Спірей цнотливих ніжно-біла повінь.
Не дай нам, Боже, весен без тепла,
І вже ніколи – світу без любові!
Галина Запорожченко «БЕЗ ТЕПЛА»
#поезія
Так і минає травень без тепла,
Як і весна – без ласки і надії,
Відголубіла проліском земля,
І лиш барвінок буйно зеленіє.
Буденно якось вишня відцвіла,
Відбула вік розмаю й черемшина,
Хіба що терен дикий край села
Упав серпанком білим на долину.
Та ще так ніжно ллється через край,
Спірей цнотливих ніжно-біла повінь.
Не дай нам, Боже, весен без тепла,
І вже ніколи – світу без любові!
Галина Запорожченко «БЕЗ ТЕПЛА»


185переглядів