Українська
English
#поезія
Небо, немов глибоке перевернуте блюдце
Хтось налив у нього музики замість гарячого чаю
На кінчику голки янголи невтомно товчуться
Й так само невтомно я за тобою скучаю
Повз нас пролітають птахи, мелодії, геологічні епохи
Час немов зупинився над цим окремо узятим дахом
Комусь стало холодно, а хтось не змерз анітрохи
А хтось наче ще раз прожив півжиття одним махом.
І ось перед нами лежить, наче у Бога розкритій долоні
Все життя, усе небо, й посередині – улюблений Київ
І від щастя цього на твоїх губах мої сльози солоні
Ми ніколи не були далекими, а стали ще більш близькими.
Роман Коляда
Небо, немов глибоке перевернуте блюдце
Хтось налив у нього музики замість гарячого чаю
На кінчику голки янголи невтомно товчуться
Й так само невтомно я за тобою скучаю
Повз нас пролітають птахи, мелодії, геологічні епохи
Час немов зупинився над цим окремо узятим дахом
Комусь стало холодно, а хтось не змерз анітрохи
А хтось наче ще раз прожив півжиття одним махом.
І ось перед нами лежить, наче у Бога розкритій долоні
Все життя, усе небо, й посередині – улюблений Київ
І від щастя цього на твоїх губах мої сльози солоні
Ми ніколи не були далекими, а стали ще більш близькими.
Роман Коляда
#поезія
Небо, немов глибоке перевернуте блюдце
Хтось налив у нього музики замість гарячого чаю
На кінчику голки янголи невтомно товчуться
Й так само невтомно я за тобою скучаю
Повз нас пролітають птахи, мелодії, геологічні епохи
Час немов зупинився над цим окремо узятим дахом
Комусь стало холодно, а хтось не змерз анітрохи
А хтось наче ще раз прожив півжиття одним махом.
І ось перед нами лежить, наче у Бога розкритій долоні
Все життя, усе небо, й посередині – улюблений Київ
І від щастя цього на твоїх губах мої сльози солоні
Ми ніколи не були далекими, а стали ще більш близькими.
Роман Коляда
184переглядів