#поезія
В ромашковім полі гойдаються маки
І тягнуть до неба стебельця свої.
Ми знову відбили ворожу атаку,
Хоч все ще тривають смертельні бої...

Спітніле чоло рукавом витираю —
Гарячий був день, а попереду — ніч...
Тут можна потрапити з пекла до раю,
Коли небезпека іде зусебіч.

А завтра нові прокладемо маршрути.
Ще гоїться рана, та вже не болить.
Так хочеться тілом, душею відчути
Смак тиші німої... І неба блакить...

Ні-ні, ти не думай, — я зовсім не плачу,
Емоцій вже нуль... Та хіба ж в цьому суть?
Лиш капають сльози червоногарячі
На землю, де маки невдовзі зростуть.

О, Боже Всевишній, дай сили, дай волі
Усе побороти, здолати, пройти,
Щоб тут не згубитись, в ромашковім полі,
На вірнім шляху до святої мети...

Роман Твердохліб
#поезія В ромашковім полі гойдаються маки І тягнуть до неба стебельця свої. Ми знову відбили ворожу атаку, Хоч все ще тривають смертельні бої... Спітніле чоло рукавом витираю — Гарячий був день, а попереду — ніч... Тут можна потрапити з пекла до раю, Коли небезпека іде зусебіч. А завтра нові прокладемо маршрути. Ще гоїться рана, та вже не болить. Так хочеться тілом, душею відчути Смак тиші німої... І неба блакить... Ні-ні, ти не думай, — я зовсім не плачу, Емоцій вже нуль... Та хіба ж в цьому суть? Лиш капають сльози червоногарячі На землю, де маки невдовзі зростуть. О, Боже Всевишній, дай сили, дай волі Усе побороти, здолати, пройти, Щоб тут не згубитись, в ромашковім полі, На вірнім шляху до святої мети... Роман Твердохліб
Like
Love
2
178переглядів