#поезія
Чапить самотня чапля над водою,
Почапав невідомий галайда.
Відлунням очеретів у двобою
Сахнувся лунь за димкою п'янкою,
Обкурює димар давнішній дах.
Літа зозуля лічить надто точно,
Набуте враз намулом полягло.
Коваль кує та без перерви точить
Бажаючих почути сто пророчих,
І мовчазного жодного зеро.
А ліс мовчить, осіли лисенята.
Не виє пес, лиш ловить аромат
Натомість м'яса зрізаної м'яти.
Ведмідь тягає бороду зім'яту,
Втомившись від погоні задрімав.
Можливо, змила б сум травнева злива,
Потроху ріже обрій апельсин.
Вечірній плащ накине не примхлива
Верба, й по водам попливе молитва
За голосами пращурів – у сни.
10.05.2025, ЮІ
Чапить самотня чапля над водою,
Почапав невідомий галайда.
Відлунням очеретів у двобою
Сахнувся лунь за димкою п'янкою,
Обкурює димар давнішній дах.
Літа зозуля лічить надто точно,
Набуте враз намулом полягло.
Коваль кує та без перерви точить
Бажаючих почути сто пророчих,
І мовчазного жодного зеро.
А ліс мовчить, осіли лисенята.
Не виє пес, лиш ловить аромат
Натомість м'яса зрізаної м'яти.
Ведмідь тягає бороду зім'яту,
Втомившись від погоні задрімав.
Можливо, змила б сум травнева злива,
Потроху ріже обрій апельсин.
Вечірній плащ накине не примхлива
Верба, й по водам попливе молитва
За голосами пращурів – у сни.
10.05.2025, ЮІ
#поезія
Чапить самотня чапля над водою,
Почапав невідомий галайда.
Відлунням очеретів у двобою
Сахнувся лунь за димкою п'янкою,
Обкурює димар давнішній дах.
Літа зозуля лічить надто точно,
Набуте враз намулом полягло.
Коваль кує та без перерви точить
Бажаючих почути сто пророчих,
І мовчазного жодного зеро.
А ліс мовчить, осіли лисенята.
Не виє пес, лиш ловить аромат
Натомість м'яса зрізаної м'яти.
Ведмідь тягає бороду зім'яту,
Втомившись від погоні задрімав.
Можливо, змила б сум травнева злива,
Потроху ріже обрій апельсин.
Вечірній плащ накине не примхлива
Верба, й по водам попливе молитва
За голосами пращурів – у сни.
10.05.2025, ЮІ

138views