Українська
English
#поезія
Пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу.
Хоч різні ми, брате, лінія долі спільна -
Як нитка, якою зшито пекучу рану.
Мене у хаті хрестили колись підпільно,
А ти підпільно читав сторінки Корану....
І в нас немає образи в жодному разі.
І кожен із нас мав правду свою і віру.
... твоїх везли у піщані пустелі Азії.
... моїх відправляли в глибокі сніги Сибіру.
Дружба народів їхала товарняками.
Наші живі не знали, крім пекла, раю.
А наші мертві вростали у ґрунт кістками,
Щоб прорости садами в чужому краю.
Серце говорить мовою материнською.
Поки існує світ і господня кара.
Знаю, як рідний дім звучить українською.
Так як для киримли звучить бізім тараф.
Поки украдене море колише хвилі,
Запитаю у тебе рідною мовою, брате:
Що я маю зробити для тебе, що в моїй силі,
Щоб тобі знову на чужині не вмирати?
Мар‘яна Савка
Пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу.
Хоч різні ми, брате, лінія долі спільна -
Як нитка, якою зшито пекучу рану.
Мене у хаті хрестили колись підпільно,
А ти підпільно читав сторінки Корану....
І в нас немає образи в жодному разі.
І кожен із нас мав правду свою і віру.
... твоїх везли у піщані пустелі Азії.
... моїх відправляли в глибокі сніги Сибіру.
Дружба народів їхала товарняками.
Наші живі не знали, крім пекла, раю.
А наші мертві вростали у ґрунт кістками,
Щоб прорости садами в чужому краю.
Серце говорить мовою материнською.
Поки існує світ і господня кара.
Знаю, як рідний дім звучить українською.
Так як для киримли звучить бізім тараф.
Поки украдене море колише хвилі,
Запитаю у тебе рідною мовою, брате:
Що я маю зробити для тебе, що в моїй силі,
Щоб тобі знову на чужині не вмирати?
Мар‘яна Савка
#поезія
Пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу.
Хоч різні ми, брате, лінія долі спільна -
Як нитка, якою зшито пекучу рану.
Мене у хаті хрестили колись підпільно,
А ти підпільно читав сторінки Корану....
І в нас немає образи в жодному разі.
І кожен із нас мав правду свою і віру.
... твоїх везли у піщані пустелі Азії.
... моїх відправляли в глибокі сніги Сибіру.
Дружба народів їхала товарняками.
Наші живі не знали, крім пекла, раю.
А наші мертві вростали у ґрунт кістками,
Щоб прорости садами в чужому краю.
Серце говорить мовою материнською.
Поки існує світ і господня кара.
Знаю, як рідний дім звучить українською.
Так як для киримли звучить бізім тараф.
Поки украдене море колише хвилі,
Запитаю у тебе рідною мовою, брате:
Що я маю зробити для тебе, що в моїй силі,
Щоб тобі знову на чужині не вмирати?
Мар‘яна Савка
357views