Українська
English
#думки
Щастя не кричить, не вимагає уваги.
Воно приходить у тиші ранку,
У запаху хліба, що щойно спечений.
У погляді, що затримався довше, ніж треба.
У теплі рук, що не бояться тримати.
У словах - простих, як «я тут», «я з тобою», «ти мені важливий».
А ми мчимо за тим, що гучніше, яскравіше,
І втомлені від цієї гонитви,
Не помічаємо, як щастя мовчки сідає поруч,
Схоже на друга, якого не впізнали…
Може, час навчитися бачити серцем,
І тоді, нарешті, знайдемо те, що давно було поруч.
Щастя не кричить, не вимагає уваги.
Воно приходить у тиші ранку,
У запаху хліба, що щойно спечений.
У погляді, що затримався довше, ніж треба.
У теплі рук, що не бояться тримати.
У словах - простих, як «я тут», «я з тобою», «ти мені важливий».
А ми мчимо за тим, що гучніше, яскравіше,
І втомлені від цієї гонитви,
Не помічаємо, як щастя мовчки сідає поруч,
Схоже на друга, якого не впізнали…
Може, час навчитися бачити серцем,
І тоді, нарешті, знайдемо те, що давно було поруч.
#думки
Щастя не кричить, не вимагає уваги.
Воно приходить у тиші ранку,
У запаху хліба, що щойно спечений.
У погляді, що затримався довше, ніж треба.
У теплі рук, що не бояться тримати.
У словах - простих, як «я тут», «я з тобою», «ти мені важливий».
А ми мчимо за тим, що гучніше, яскравіше,
І втомлені від цієї гонитви,
Не помічаємо, як щастя мовчки сідає поруч,
Схоже на друга, якого не впізнали…
Може, час навчитися бачити серцем,
І тоді, нарешті, знайдемо те, що давно було поруч.
89переглядів