#поезія 
Чуднà...
душа блукає в снах по травах,
отих, що вдома ,коло хати...
Одна...
шукаєш сонця у загравах
і ждеш вітрів, щоб колихати...
Сумна...
а так хотіла, щоб веснілось,
сріблились роси в бадилинні...
Біда...
гірчить полин...То не приснилось.
То бродить лихо в Україні...
Земля...
Ридає. Плаче. Стогне. Рветься.
Так марить квітами й зіллями...
І я...
Твій біль, як ніж, що прямо в серце.
Горнусь до тебе, як до мами...
Людмила Галінська
	    
    Чуднà...
душа блукає в снах по травах,
отих, що вдома ,коло хати...
Одна...
шукаєш сонця у загравах
і ждеш вітрів, щоб колихати...
Сумна...
а так хотіла, щоб веснілось,
сріблились роси в бадилинні...
Біда...
гірчить полин...То не приснилось.
То бродить лихо в Україні...
Земля...
Ридає. Плаче. Стогне. Рветься.
Так марить квітами й зіллями...
І я...
Твій біль, як ніж, що прямо в серце.
Горнусь до тебе, як до мами...
Людмила Галінська
#поезія 
Чуднà...
душа блукає в снах по травах,
отих, що вдома ,коло хати...
Одна...
шукаєш сонця у загравах
і ждеш вітрів, щоб колихати...
Сумна...
а так хотіла, щоб веснілось,
сріблились роси в бадилинні...
Біда...
гірчить полин...То не приснилось.
То бродить лихо в Україні...
Земля...
Ридає. Плаче. Стогне. Рветься.
Так марить квітами й зіллями...
І я...
Твій  біль, як ніж, що прямо в серце.
Горнусь до тебе,  як до мами...
Людмила Галінська
                            
                                                        
                            
                            
                                                            194views