Українська
English
#поезія
Він знову шепотів її ім'я, Ховаючи тремтіння у долонях.
І гупало невпинно й невблаганно
Знов у скронях...
Ті крадені хвилини щастя, мов похмілля,
Короткий погляд, доторки...
Суцільне божевілля...
І де б знайти хоч крапельку зусилля?
Не думати про неї, не кохати.
І краще б взагалі було її не знати.
Але ж зустрів, пізнав і покохав, Мов із крутої кручі ненароком впав.
Закарбувався навіки у серці її образ.
І запах, сміх, уривки випадкових фраз.
Поцілувати б ніжні руки ще хоч раз.
Проте не буде серцю спокою довіку, Коли кохаєш потаємно чужу жінку.
Катерина Федоровська
Він знову шепотів її ім'я, Ховаючи тремтіння у долонях.
І гупало невпинно й невблаганно
Знов у скронях...
Ті крадені хвилини щастя, мов похмілля,
Короткий погляд, доторки...
Суцільне божевілля...
І де б знайти хоч крапельку зусилля?
Не думати про неї, не кохати.
І краще б взагалі було її не знати.
Але ж зустрів, пізнав і покохав, Мов із крутої кручі ненароком впав.
Закарбувався навіки у серці її образ.
І запах, сміх, уривки випадкових фраз.
Поцілувати б ніжні руки ще хоч раз.
Проте не буде серцю спокою довіку, Коли кохаєш потаємно чужу жінку.
Катерина Федоровська
#поезія
Він знову шепотів її ім'я, Ховаючи тремтіння у долонях.
І гупало невпинно й невблаганно
Знов у скронях...
Ті крадені хвилини щастя, мов похмілля,
Короткий погляд, доторки...
Суцільне божевілля...
І де б знайти хоч крапельку зусилля?
Не думати про неї, не кохати.
І краще б взагалі було її не знати.
Але ж зустрів, пізнав і покохав, Мов із крутої кручі ненароком впав.
Закарбувався навіки у серці її образ.
І запах, сміх, уривки випадкових фраз.
Поцілувати б ніжні руки ще хоч раз.
Проте не буде серцю спокою довіку, Коли кохаєш потаємно чужу жінку.
Катерина Федоровська
81переглядів