#думки
Ті, хто любить тебе по-справжньому, не рахують, скільки разів ти впав. Вони просто простягають руку, щоби підняти. Вони не тікають, коли життя втрачає блиск, а залишаються - мов тихі янголи поруч, невидимі для інших, але відчутні для тебе.
Вони - як сонце в похмурий день, як тепла ковдра в холод, як жива вода в пустелі. Їхні серця - мов оселі, де ти завжди бажаний, де тебе чують, навіть коли ти мовчиш.
Тому бережи їх. Не відкладай «дякую» на завтра. Не соромся обіймів і теплих слів. Бо найбільше щастя - це не речі, а серця, які б’ються в унісон з твоїм. Найдорожчий скарб - це любов, яка живе в очах тих, хто поруч.
Ті, хто любить тебе по-справжньому, не рахують, скільки разів ти впав. Вони просто простягають руку, щоби підняти. Вони не тікають, коли життя втрачає блиск, а залишаються - мов тихі янголи поруч, невидимі для інших, але відчутні для тебе.
Вони - як сонце в похмурий день, як тепла ковдра в холод, як жива вода в пустелі. Їхні серця - мов оселі, де ти завжди бажаний, де тебе чують, навіть коли ти мовчиш.
Тому бережи їх. Не відкладай «дякую» на завтра. Не соромся обіймів і теплих слів. Бо найбільше щастя - це не речі, а серця, які б’ються в унісон з твоїм. Найдорожчий скарб - це любов, яка живе в очах тих, хто поруч.
#думки
Ті, хто любить тебе по-справжньому, не рахують, скільки разів ти впав. Вони просто простягають руку, щоби підняти. Вони не тікають, коли життя втрачає блиск, а залишаються - мов тихі янголи поруч, невидимі для інших, але відчутні для тебе.
Вони - як сонце в похмурий день, як тепла ковдра в холод, як жива вода в пустелі. Їхні серця - мов оселі, де ти завжди бажаний, де тебе чують, навіть коли ти мовчиш.
Тому бережи їх. Не відкладай «дякую» на завтра. Не соромся обіймів і теплих слів. Бо найбільше щастя - це не речі, а серця, які б’ються в унісон з твоїм. Найдорожчий скарб - це любов, яка живе в очах тих, хто поруч.


109переглядів