#поезія
Ти забула, що жінка. Хіба так буває?
Ти забула, що гарна. Лиш вітер це знає.
Ти мало говориш, а більше мовчиш.
Ти так часто плачеш…утомлено спиш…
Ти більше не хочеш про щось розмовляти.
А хоч пам’ятаєш: любила ж співати?
Літала ж на крилах колись… До світанку.
Із зорями бавилась в хаті на ґанку.

Із квітами й бджолами ти розмовляла.
Картини? Етюди? Це ж ти малювала?
Сміялась, як ніби із гір тече річка.
Така ти була…ніжна дівчинка… свічка.
Тонюсінька в ниточку, крихко-тендітна.
Яка ти була, пам’ятаєш, вагітна?
Щаслива пампушечка. Два серця в тілі.
І радість. Емоції. Птахом летіла…
Забула, що жінка. Згадай, не барися!
Впіймай цей момент. І навкруг озирнися!
Ти є! Ти – жива! Ти сьогодні з собою.
Прийми себе в дар. І зцілися любов’ю!

Anna Savchuk‎
#поезія Ти забула, що жінка. Хіба так буває? Ти забула, що гарна. Лиш вітер це знає. Ти мало говориш, а більше мовчиш. Ти так часто плачеш…утомлено спиш… Ти більше не хочеш про щось розмовляти. А хоч пам’ятаєш: любила ж співати? Літала ж на крилах колись… До світанку. Із зорями бавилась в хаті на ґанку. Із квітами й бджолами ти розмовляла. Картини? Етюди? Це ж ти малювала? Сміялась, як ніби із гір тече річка. Така ти була…ніжна дівчинка… свічка. Тонюсінька в ниточку, крихко-тендітна. Яка ти була, пам’ятаєш, вагітна? Щаслива пампушечка. Два серця в тілі. І радість. Емоції. Птахом летіла… Забула, що жінка. Згадай, не барися! Впіймай цей момент. І навкруг озирнися! Ти є! Ти – жива! Ти сьогодні з собою. Прийми себе в дар. І зцілися любов’ю! Anna Savchuk‎
Love
1
26переглядів