Українська
English
#поезія
І знову дощ...
Травневий - та холодний.
Сіру вуаль природа одягла.
Цей колір для Весни зовсі'м не модний...
Ржавіє білий цвіт й спадає на асфальт.
І душу спогади ятрити починають,
За каплями дощу біжить гірка сльоза.
Травневий дощ з теплом потрібний для врожаю,
А то... неначе Осені сльота'.
Мов паморозь, усюди влазить сирість,
Вишукує щілини до душі.
А каплі вибивають дріб по шибі,
І пишуть ноти до пісень заплаканій Весні.
Ольга Паньо
І знову дощ...
Травневий - та холодний.
Сіру вуаль природа одягла.
Цей колір для Весни зовсі'м не модний...
Ржавіє білий цвіт й спадає на асфальт.
І душу спогади ятрити починають,
За каплями дощу біжить гірка сльоза.
Травневий дощ з теплом потрібний для врожаю,
А то... неначе Осені сльота'.
Мов паморозь, усюди влазить сирість,
Вишукує щілини до душі.
А каплі вибивають дріб по шибі,
І пишуть ноти до пісень заплаканій Весні.
Ольга Паньо
#поезія
І знову дощ...
Травневий - та холодний.
Сіру вуаль природа одягла.
Цей колір для Весни зовсі'м не модний...
Ржавіє білий цвіт й спадає на асфальт.
І душу спогади ятрити починають,
За каплями дощу біжить гірка сльоза.
Травневий дощ з теплом потрібний для врожаю,
А то... неначе Осені сльота'.
Мов паморозь, усюди влазить сирість,
Вишукує щілини до душі.
А каплі вибивають дріб по шибі,
І пишуть ноти до пісень заплаканій Весні.
Ольга Паньо
431переглядів