#поезія
Повниться чаша по вінця.
Травень збирає нектар.
Виміняти б за червінця
в нього той дивний узвар.
Кольору диких фіалок,
смàку дитячих літ.
Все покладу до кошалок --
кожну стеблину і цвіт.
Меду з гіркòї кульбаби,
пахощі трав та бузку,
серед квіткової зваби
в слоїк собі наберу.
Погляди гордих нарцисів,
хміль білопінних садів,
списи тонêньких ірисів,
вранішній щебет і спів.
Все закоркую у пляшки --
сонце, джмелів і росу,
дощ, що втікає з піддашків,
юну пустунку-грозу...

Щедро дарує принади
травень, закоханий в вéсну.
Скоро засвітить лампади
літо про мрії чудесні.
Лиш би біда припинилась,
лиш би війни не було...
Я би збирала й молилась,
клала у слоїк тепло...


Людмила Галінська
#поезія Повниться чаша по вінця. Травень збирає нектар. Виміняти б за червінця в нього той дивний узвар. Кольору диких фіалок, смàку дитячих літ. Все покладу до кошалок -- кожну стеблину і цвіт. Меду з гіркòї кульбаби, пахощі трав та бузку, серед квіткової зваби в слоїк собі наберу. Погляди гордих нарцисів, хміль білопінних садів, списи тонêньких ірисів, вранішній щебет і спів. Все закоркую у пляшки -- сонце, джмелів і росу, дощ, що втікає з піддашків, юну пустунку-грозу... Щедро дарує принади травень, закоханий в вéсну. Скоро засвітить лампади літо про мрії чудесні. Лиш би біда припинилась, лиш би війни не було... Я би збирала й молилась, клала у слоїк тепло... Людмила Галінська
Love
Like
3
88переглядів