#поезія
Ніби краплі жовті, в темну воду
Стиглі зорі падають вночі.
Ти ідеш крізь синю прохолоду,
Підійнявши місяць на плечі.

Ти ідеш… Іди собі щаслива,
Мрій і смійся, думай і мовчи,
Посміхайся вітрові грайливо,
Травам ім’я милого шепчи.

Ти ідеш… Звичайно, не до мене,
Не мені замріяність несеш.
Ніжна й добра, щедра і шалена,
Іншому в обійми упадеш.

Іншому у душу зрониш слово,
Сумнів розпанахавши навпіл.
Вечір перли вам до ніг казкові
Буде сипать росами на діл.

І від вас між сонних незабудок,
Без злоби, досади і обмов,
По росі брестиме босий смуток
І моя нерадісна любов.

Василь Симоненко
#поезія Ніби краплі жовті, в темну воду Стиглі зорі падають вночі. Ти ідеш крізь синю прохолоду, Підійнявши місяць на плечі. Ти ідеш… Іди собі щаслива, Мрій і смійся, думай і мовчи, Посміхайся вітрові грайливо, Травам ім’я милого шепчи. Ти ідеш… Звичайно, не до мене, Не мені замріяність несеш. Ніжна й добра, щедра і шалена, Іншому в обійми упадеш. Іншому у душу зрониш слово, Сумнів розпанахавши навпіл. Вечір перли вам до ніг казкові Буде сипать росами на діл. І від вас між сонних незабудок, Без злоби, досади і обмов, По росі брестиме босий смуток І моя нерадісна любов. Василь Симоненко
Love
1
152переглядів