#поезія
Так хочеться зібратись і піти,
Кудись далеко, де немає горя.
І там шматочок щастя віднайти,
Як ту маленьку крапельку, що в морі.
Де вже не буде сліз і хвилювань,
Й ніхто не зможе заподіять лихо.
Забути біль усіх розчарувань,
Й сидіти на галявині десь тихо.
Та де ж той рай я зможу віднайти?
Чи хтось мені ворота там відчинить?
О, як же хочеться зібратись і піти,
Щоб вся біда лишилась за плечима.
Віта Ігнатко
Так хочеться зібратись і піти,
Кудись далеко, де немає горя.
І там шматочок щастя віднайти,
Як ту маленьку крапельку, що в морі.
Де вже не буде сліз і хвилювань,
Й ніхто не зможе заподіять лихо.
Забути біль усіх розчарувань,
Й сидіти на галявині десь тихо.
Та де ж той рай я зможу віднайти?
Чи хтось мені ворота там відчинить?
О, як же хочеться зібратись і піти,
Щоб вся біда лишилась за плечима.
Віта Ігнатко
#поезія
Так хочеться зібратись і піти,
Кудись далеко, де немає горя.
І там шматочок щастя віднайти,
Як ту маленьку крапельку, що в морі.
Де вже не буде сліз і хвилювань,
Й ніхто не зможе заподіять лихо.
Забути біль усіх розчарувань,
Й сидіти на галявині десь тихо.
Та де ж той рай я зможу віднайти?
Чи хтось мені ворота там відчинить?
О, як же хочеться зібратись і піти,
Щоб вся біда лишилась за плечима.
Віта Ігнатко

76переглядів