#поезія
хвилини стікають по ринвах — дощем заливають за комір,
небо над твóїм будинком має кораловий колір.
в повітрі літають флюїди — густі ендорфінові зграї:
запах теплого літа і чогось хрусткого до чаю.
із міста тікаєм далеко,
щоб спогад — під шкіру, мов жалом,
і від звуків грози / ппо сховай мене під простирадлом.
окреслюй новітні кордони моїх білошкірих малюнків —
ніжно цілунком вкривай, скидаючи всі обладунки.
будь мені дрýгим крилом, першим у зграї, єдиним маршрутом —
ким завгодно, аби дозволялось військовим статутом.
буду я тилом, відновленням і затишком серед руїни,
тільки тримай біля себе свою маленьку п...
П.Шишковська
хвилини стікають по ринвах — дощем заливають за комір,
небо над твóїм будинком має кораловий колір.
в повітрі літають флюїди — густі ендорфінові зграї:
запах теплого літа і чогось хрусткого до чаю.
із міста тікаєм далеко,
щоб спогад — під шкіру, мов жалом,
і від звуків грози / ппо сховай мене під простирадлом.
окреслюй новітні кордони моїх білошкірих малюнків —
ніжно цілунком вкривай, скидаючи всі обладунки.
будь мені дрýгим крилом, першим у зграї, єдиним маршрутом —
ким завгодно, аби дозволялось військовим статутом.
буду я тилом, відновленням і затишком серед руїни,
тільки тримай біля себе свою маленьку п...
П.Шишковська
#поезія
хвилини стікають по ринвах — дощем заливають за комір,
небо над твóїм будинком має кораловий колір.
в повітрі літають флюїди — густі ендорфінові зграї:
запах теплого літа і чогось хрусткого до чаю.
із міста тікаєм далеко,
щоб спогад — під шкіру, мов жалом,
і від звуків грози / ппо сховай мене під простирадлом.
окреслюй новітні кордони моїх білошкірих малюнків —
ніжно цілунком вкривай, скидаючи всі обладунки.
будь мені дрýгим крилом, першим у зграї, єдиним маршрутом —
ким завгодно, аби дозволялось військовим статутом.
буду я тилом, відновленням і затишком серед руїни,
тільки тримай біля себе свою маленьку п...
П.Шишковська

135переглядів