Українська
English
#поезія
Із серця вирвеш, проклянеш,
зітреш ім'я моє з долоні,
на павутинці попливеш
через нічні моря бездонні.
Пливи, пливи, немає меж
твоїй неміряній свободі!
Єдиний знак собі знайдеш —
маленьку цяточку на сході.
І ясновидцем станеш ти,
вчитаєш з неба все, що буде:
Тобі судилося пливти
лише до мене звідусюди,
І знов питати, чи люблю,
і знов нетямитись в прокльоні,
І серцю завдавать жалю,
і кров стирати із долоні.
Світлана Жолоб
Із серця вирвеш, проклянеш,
зітреш ім'я моє з долоні,
на павутинці попливеш
через нічні моря бездонні.
Пливи, пливи, немає меж
твоїй неміряній свободі!
Єдиний знак собі знайдеш —
маленьку цяточку на сході.
І ясновидцем станеш ти,
вчитаєш з неба все, що буде:
Тобі судилося пливти
лише до мене звідусюди,
І знов питати, чи люблю,
і знов нетямитись в прокльоні,
І серцю завдавать жалю,
і кров стирати із долоні.
Світлана Жолоб
#поезія
Із серця вирвеш, проклянеш,
зітреш ім'я моє з долоні,
на павутинці попливеш
через нічні моря бездонні.
Пливи, пливи, немає меж
твоїй неміряній свободі!
Єдиний знак собі знайдеш —
маленьку цяточку на сході.
І ясновидцем станеш ти,
вчитаєш з неба все, що буде:
Тобі судилося пливти
лише до мене звідусюди,
І знов питати, чи люблю,
і знов нетямитись в прокльоні,
І серцю завдавать жалю,
і кров стирати із долоні.
Світлана Жолоб
64переглядів