Українська
English
#поезія
Час не лікує втрат, ніколи...
Лиш замикає душу назавжди.
Тече повільно, наче сосен смоли,
Лишаючи незмивані сліди.
Час не лікує, а збирає сльози!
Не ті що по обличчі - що в душі.
І спомину шмагають гострі лози,
І рани миють проливні дощі.
Час не лікує, не стає годинник.
Назад не вернеш ту останню мить.
Тебе ніхто не бачить зсередини,
Не зрозуміє, як тобі болить...
Барчук Р
Час не лікує втрат, ніколи...
Лиш замикає душу назавжди.
Тече повільно, наче сосен смоли,
Лишаючи незмивані сліди.
Час не лікує, а збирає сльози!
Не ті що по обличчі - що в душі.
І спомину шмагають гострі лози,
І рани миють проливні дощі.
Час не лікує, не стає годинник.
Назад не вернеш ту останню мить.
Тебе ніхто не бачить зсередини,
Не зрозуміє, як тобі болить...
Барчук Р
#поезія
Час не лікує втрат, ніколи...
Лиш замикає душу назавжди.
Тече повільно, наче сосен смоли,
Лишаючи незмивані сліди.
Час не лікує, а збирає сльози!
Не ті що по обличчі - що в душі.
І спомину шмагають гострі лози,
І рани миють проливні дощі.
Час не лікує, не стає годинник.
Назад не вернеш ту останню мить.
Тебе ніхто не бачить зсередини,
Не зрозуміє, як тобі болить...
Барчук Р
108views