#думки
• Лише в мовчанні розкривається справжня суть душі. Лише там, у тиші, де не звучить жодне слово, серце починає говорити мовою, яку не можна перекласти. І якщо ти справді бажаєш пізнати іншого — не слухай, а мовчи разом із ним. Слухай тишу між словами, паузу між вдихом і видихом, присутність, що глибша за будь-яке формулювання.
Мовчання — це храм, у якому ми стоїмо обличчям до обличчя не з образом, а з істинною сутністю один одного. Там не потрібні фрази, пояснення, виправдання… Бо в глибокому мовчанні народжується єдність, яка сильніша за будь-який діалог.
Тому, коли між нами є ця тиша, коли ми вміємо бути поруч і не говорити нічого, тоді справді відбувається зустріч. Не просто очима, не просто голосами — а духом, серцем, душею. І тоді слово вже не зраджує істину, бо воно народжується з тиші, а не з потреби говорити.
• Ігумен Саватій Собко •
• Лише в мовчанні розкривається справжня суть душі. Лише там, у тиші, де не звучить жодне слово, серце починає говорити мовою, яку не можна перекласти. І якщо ти справді бажаєш пізнати іншого — не слухай, а мовчи разом із ним. Слухай тишу між словами, паузу між вдихом і видихом, присутність, що глибша за будь-яке формулювання.
Мовчання — це храм, у якому ми стоїмо обличчям до обличчя не з образом, а з істинною сутністю один одного. Там не потрібні фрази, пояснення, виправдання… Бо в глибокому мовчанні народжується єдність, яка сильніша за будь-який діалог.
Тому, коли між нами є ця тиша, коли ми вміємо бути поруч і не говорити нічого, тоді справді відбувається зустріч. Не просто очима, не просто голосами — а духом, серцем, душею. І тоді слово вже не зраджує істину, бо воно народжується з тиші, а не з потреби говорити.
• Ігумен Саватій Собко •
#думки
• Лише в мовчанні розкривається справжня суть душі. Лише там, у тиші, де не звучить жодне слово, серце починає говорити мовою, яку не можна перекласти. І якщо ти справді бажаєш пізнати іншого — не слухай, а мовчи разом із ним. Слухай тишу між словами, паузу між вдихом і видихом, присутність, що глибша за будь-яке формулювання.
Мовчання — це храм, у якому ми стоїмо обличчям до обличчя не з образом, а з істинною сутністю один одного. Там не потрібні фрази, пояснення, виправдання… Бо в глибокому мовчанні народжується єдність, яка сильніша за будь-який діалог.
Тому, коли між нами є ця тиша, коли ми вміємо бути поруч і не говорити нічого, тоді справді відбувається зустріч. Не просто очима, не просто голосами — а духом, серцем, душею. І тоді слово вже не зраджує істину, бо воно народжується з тиші, а не з потреби говорити.
• Ігумен Саватій Собко •

80переглядів