#поезія
Прощення приходить тоді, коли спогади вже не завдають болю.

У кожному безмежжі... є межа...
і в кожному проще́нні є прощання
душа – не хліб… поріжеш без ножа
і ті, що перші.. стануть… і останні.
у кожного є той, хто п’є за нас
хто з нами п’є... і через нас… напевно
не втомлюється з нами тільки час
бо в нього вЧасно все . і недаремно.
у кожному є щось... що не від нас
і щось про нас … так глибоко й інтимно
хтось загорівся нами… і не згас…
комусь так гаряче... коли і дощ , і зимно…
У кожного є – Небо і Земля…
У кожного... є частка чо́рта й Бога…
“Душа – це не вокзал,” – скажу Вам я, –
“Не у Душі … а Перед …. Витирайте ноги!”

Ілона Ельтек
#поезія Прощення приходить тоді, коли спогади вже не завдають болю. У кожному безмежжі... є межа... і в кожному проще́нні є прощання душа – не хліб… поріжеш без ножа і ті, що перші.. стануть… і останні. у кожного є той, хто п’є за нас хто з нами п’є... і через нас… напевно не втомлюється з нами тільки час бо в нього вЧасно все . і недаремно. у кожному є щось... що не від нас і щось про нас … так глибоко й інтимно хтось загорівся нами… і не згас… комусь так гаряче... коли і дощ , і зимно… У кожного є – Небо і Земля… У кожного... є частка чо́рта й Бога… “Душа – це не вокзал,” – скажу Вам я, – “Не у Душі … а Перед …. Витирайте ноги!” Ілона Ельтек
Like
1
167переглядів