#поезія
Десь там,на перехресті літ і зим,
де біль переважає над любов”ю -
не витримали часу терези,
і зачинились двері за тобою.

Я більше не пишу тобі листів,
щоб в них не проклинати те кохання.
Тебе любити – злочин всіх віків,
а не любити – вічне покарання.

Бо що любов? Ти в ній ,як на війні -
все молишся,щоб в спину не пальнули.
Це револьвер,заряджений в руці,
і в нім завждИ на двох одна лиш куля.

Та все мине,так зІткано цей світ…
І у сплетінні душ людських і весен-
любов,яку вбивали сотні літ,
за мить одну в душі чиїйсь воскресне.

Й десь там,на перехресті літ і зим,
де вічний бій між болем і любов”ю -
нежданно я зустрінуся із тим,
хто вийме кулю,встромлену тобою…

Душевний біль приносить нам кохання…
Та не любити – вічне покарання…

Надя Ковалюк
#поезія Десь там,на перехресті літ і зим, де біль переважає над любов”ю - не витримали часу терези, і зачинились двері за тобою. Я більше не пишу тобі листів, щоб в них не проклинати те кохання. Тебе любити – злочин всіх віків, а не любити – вічне покарання. Бо що любов? Ти в ній ,як на війні - все молишся,щоб в спину не пальнули. Це револьвер,заряджений в руці, і в нім завждИ на двох одна лиш куля. Та все мине,так зІткано цей світ… І у сплетінні душ людських і весен- любов,яку вбивали сотні літ, за мить одну в душі чиїйсь воскресне. Й десь там,на перехресті літ і зим, де вічний бій між болем і любов”ю - нежданно я зустрінуся із тим, хто вийме кулю,встромлену тобою… Душевний біль приносить нам кохання… Та не любити – вічне покарання… Надя Ковалюк
Like
1
152views