#поезія
Відкриєш очі... дихаєш, живеш…
Пташиний гомін чуєш метушливий…
Як завжди до вікна ти підійдеш,
Й подумаєш, що, мабуть, ти щасливий…
Почався день, чудовий день новий!
Душа промовить: «Вже й не так погано…»
Спасибі, скажеш Богу, що живий!
За те, що бачиш, як народжується ранок…
Чи то не радість, чути спів пташок?!
Хай тішиться душа твоя прозора…
В цей день, – сьогодні треба щастя їй ковток!
Немає завтра та немає вчора.
І. Жулянський
Відкриєш очі... дихаєш, живеш…
Пташиний гомін чуєш метушливий…
Як завжди до вікна ти підійдеш,
Й подумаєш, що, мабуть, ти щасливий…
Почався день, чудовий день новий!
Душа промовить: «Вже й не так погано…»
Спасибі, скажеш Богу, що живий!
За те, що бачиш, як народжується ранок…
Чи то не радість, чути спів пташок?!
Хай тішиться душа твоя прозора…
В цей день, – сьогодні треба щастя їй ковток!
Немає завтра та немає вчора.
І. Жулянський
#поезія
Відкриєш очі... дихаєш, живеш…
Пташиний гомін чуєш метушливий…
Як завжди до вікна ти підійдеш,
Й подумаєш, що, мабуть, ти щасливий…
Почався день, чудовий день новий!
Душа промовить: «Вже й не так погано…»
Спасибі, скажеш Богу, що живий!
За те, що бачиш, як народжується ранок…
Чи то не радість, чути спів пташок?!
Хай тішиться душа твоя прозора…
В цей день, – сьогодні треба щастя їй ковток!
Немає завтра та немає вчора.
І. Жулянський


1comments
161views