#поезія
Щасливий той, хто знає смак життя,
Хто дегустує подихом повітря
Й щодня проносить кожне почуття
Крізь серце, не розвіявши за вітром...
Щасливий той, хто вірить у дива,
Хто у душі дитиною лишився
Й відповідає за свої слова,
Хто на чужих дорогах не губився.
Щасливий той, хто тішиться дощу
І сонцю зранку в відповідь сміється.
Хто в бурю й сніг несе свою свічу,
Не скаржиться ніколи й не здається...
Щасливий той, у кого всі живі,
Хто сенс життя пізнав доволі вчасно,
Кому пусті плітки не в голові...
Щасливий він, бо в нього все прекрасно...
О. Сапріянчук-Маротчак
Щасливий той, хто знає смак життя,
Хто дегустує подихом повітря
Й щодня проносить кожне почуття
Крізь серце, не розвіявши за вітром...
Щасливий той, хто вірить у дива,
Хто у душі дитиною лишився
Й відповідає за свої слова,
Хто на чужих дорогах не губився.
Щасливий той, хто тішиться дощу
І сонцю зранку в відповідь сміється.
Хто в бурю й сніг несе свою свічу,
Не скаржиться ніколи й не здається...
Щасливий той, у кого всі живі,
Хто сенс життя пізнав доволі вчасно,
Кому пусті плітки не в голові...
Щасливий він, бо в нього все прекрасно...
О. Сапріянчук-Маротчак
#поезія
Щасливий той, хто знає смак життя,
Хто дегустує подихом повітря
Й щодня проносить кожне почуття
Крізь серце, не розвіявши за вітром...
Щасливий той, хто вірить у дива,
Хто у душі дитиною лишився
Й відповідає за свої слова,
Хто на чужих дорогах не губився.
Щасливий той, хто тішиться дощу
І сонцю зранку в відповідь сміється.
Хто в бурю й сніг несе свою свічу,
Не скаржиться ніколи й не здається...
Щасливий той, у кого всі живі,
Хто сенс життя пізнав доволі вчасно,
Кому пусті плітки не в голові...
Щасливий він, бо в нього все прекрасно...
О. Сапріянчук-Маротчак

126переглядів