#поезія
... Від галасу порожніх слів, втікаю...
Рятую власний світ від марноти...
Свідомо мікрофон свій вимикаю...
Лишаючись із тишею на ти.
Вслухаюся в її мудрі поради...
Яких не чула в хаосі життя...
За істину все брала грішні вади...
У підсумку не маючи пуття.
Пусті слова до серця прикладала...
Вишукувала в них сакральний зміст...
Злодійкувато світ свій обкрадала...
Із марноти влаштовуючи піст.
Сьогодні, мудрості у тиші вчитись маю...
Такої мудрості деінде не знайти...
Самій себе знайти допомагаю...
Лишаючись із тишею на ти.
Галина Момот
... Від галасу порожніх слів, втікаю...
Рятую власний світ від марноти...
Свідомо мікрофон свій вимикаю...
Лишаючись із тишею на ти.
Вслухаюся в її мудрі поради...
Яких не чула в хаосі життя...
За істину все брала грішні вади...
У підсумку не маючи пуття.
Пусті слова до серця прикладала...
Вишукувала в них сакральний зміст...
Злодійкувато світ свій обкрадала...
Із марноти влаштовуючи піст.
Сьогодні, мудрості у тиші вчитись маю...
Такої мудрості деінде не знайти...
Самій себе знайти допомагаю...
Лишаючись із тишею на ти.
Галина Момот
#поезія
... Від галасу порожніх слів, втікаю...
Рятую власний світ від марноти...
Свідомо мікрофон свій вимикаю...
Лишаючись із тишею на ти.
Вслухаюся в її мудрі поради...
Яких не чула в хаосі життя...
За істину все брала грішні вади...
У підсумку не маючи пуття.
Пусті слова до серця прикладала...
Вишукувала в них сакральний зміст...
Злодійкувато світ свій обкрадала...
Із марноти влаштовуючи піст.
Сьогодні, мудрості у тиші вчитись маю...
Такої мудрості деінде не знайти...
Самій себе знайти допомагаю...
Лишаючись із тишею на ти.
Галина Момот

177переглядів