Українська
English
#поезія
Як змовкнуть назавжди гармати,
Як щезнуть з неба всі ракети,
То вийде на подвір'я мати
І проголосить - сину, де ти.
Вертайся, рідний, із походу,
Міняй мечі свої на рала.
То напишу я про Свободу
І як нас Віра рятувала.
Про подвиг напишу, про славу
І новобранця, й ветерана.
Я повернусь до свого лану
Така натхненна і весняна.
І буду разом із народом
І засівати, й волочити.
Пишатимуся своїм родом
І буду жити, просто жити.
І яйця покладу під квочку,
І кізку вигуляю, й миню.
І сама сяду в холодочку,
І заховаю сум у скриню.
Дістану з неї дух родини,
Всі перемоги над пітьмою.
І буде завжди Україна
Лише сміятися зі мною.
Лише радіти! Досить воєн.
Пора змінить ворожі плани.
Вже ластівки літають роєм,
Вже в ноги стеляться тумани.....
Як розіб'ється вража сила
Об наші металеві лати,
Тоді я буду в храмі Божім
Усі ікони цілувати.
Галина Потопляк
Як змовкнуть назавжди гармати,
Як щезнуть з неба всі ракети,
То вийде на подвір'я мати
І проголосить - сину, де ти.
Вертайся, рідний, із походу,
Міняй мечі свої на рала.
То напишу я про Свободу
І як нас Віра рятувала.
Про подвиг напишу, про славу
І новобранця, й ветерана.
Я повернусь до свого лану
Така натхненна і весняна.
І буду разом із народом
І засівати, й волочити.
Пишатимуся своїм родом
І буду жити, просто жити.
І яйця покладу під квочку,
І кізку вигуляю, й миню.
І сама сяду в холодочку,
І заховаю сум у скриню.
Дістану з неї дух родини,
Всі перемоги над пітьмою.
І буде завжди Україна
Лише сміятися зі мною.
Лише радіти! Досить воєн.
Пора змінить ворожі плани.
Вже ластівки літають роєм,
Вже в ноги стеляться тумани.....
Як розіб'ється вража сила
Об наші металеві лати,
Тоді я буду в храмі Божім
Усі ікони цілувати.
Галина Потопляк
#поезія
Як змовкнуть назавжди гармати,
Як щезнуть з неба всі ракети,
То вийде на подвір'я мати
І проголосить - сину, де ти.
Вертайся, рідний, із походу,
Міняй мечі свої на рала.
То напишу я про Свободу
І як нас Віра рятувала.
Про подвиг напишу, про славу
І новобранця, й ветерана.
Я повернусь до свого лану
Така натхненна і весняна.
І буду разом із народом
І засівати, й волочити.
Пишатимуся своїм родом
І буду жити, просто жити.
І яйця покладу під квочку,
І кізку вигуляю, й миню.
І сама сяду в холодочку,
І заховаю сум у скриню.
Дістану з неї дух родини,
Всі перемоги над пітьмою.
І буде завжди Україна
Лише сміятися зі мною.
Лише радіти! Досить воєн.
Пора змінить ворожі плани.
Вже ластівки літають роєм,
Вже в ноги стеляться тумани.....
Як розіб'ється вража сила
Об наші металеві лати,
Тоді я буду в храмі Божім
Усі ікони цілувати.
Галина Потопляк
187переглядів