Українська
English
#поезія
Було усякого в житті,
Хтось поважав мене безмежно.
Хтось скло посипав на путі,
А хтось зібрав все обережно.
Була, і радість ,і печаль,
Хвилини відчаю бували.
Та ні за чим мені не жаль,
Бо і любили, й поважали.
У двері стукала біда,
Що аж у серці віддавало.
А я трималась, як могла,
Й своїх ніколи не лишала.
Ось так життя собі ішло,
Мінялось все, як пори року.
Лише бажання не було,
Зробити зрадницького кроку.
Тому вини не відчуваю,
І не шкодую ні про що.
Я просто точно -точно знаю,
Як мало бути-- так було....
ВІТА ІГНАТКО
Було усякого в житті,
Хтось поважав мене безмежно.
Хтось скло посипав на путі,
А хтось зібрав все обережно.
Була, і радість ,і печаль,
Хвилини відчаю бували.
Та ні за чим мені не жаль,
Бо і любили, й поважали.
У двері стукала біда,
Що аж у серці віддавало.
А я трималась, як могла,
Й своїх ніколи не лишала.
Ось так життя собі ішло,
Мінялось все, як пори року.
Лише бажання не було,
Зробити зрадницького кроку.
Тому вини не відчуваю,
І не шкодую ні про що.
Я просто точно -точно знаю,
Як мало бути-- так було....
ВІТА ІГНАТКО
#поезія
Було усякого в житті,
Хтось поважав мене безмежно.
Хтось скло посипав на путі,
А хтось зібрав все обережно.
Була, і радість ,і печаль,
Хвилини відчаю бували.
Та ні за чим мені не жаль,
Бо і любили, й поважали.
У двері стукала біда,
Що аж у серці віддавало.
А я трималась, як могла,
Й своїх ніколи не лишала.
Ось так життя собі ішло,
Мінялось все, як пори року.
Лише бажання не було,
Зробити зрадницького кроку.
Тому вини не відчуваю,
І не шкодую ні про що.
Я просто точно -точно знаю,
Як мало бути-- так було....
ВІТА ІГНАТКО
120переглядів