Українська
English
#поезія
А треба жити........ Всім нам треба жити.....
Життя іде... ні грама не стоїть...
І кожним подихом щоранку дорожити ...
І дякувати Богу за цю мить.
І бачити, яким буває небо,
Які бувають гарні вечори,
І що шепочуть над водою верби,
І що підспівують їм юні явори.
Бо треба жити. Всім нам треба жити.
Серед новин... і вічної зими...
І як важливо душу не згубити
У цих тенетах вражої пітьми.
А треба жити... Хоч ламають крила,
Хоч часом все буває шкереберть...
Бо часто так, чекаючи на диво,
Нас у буденності з'їдає круговерть.
Бо треба жити, любі, треба жити,
Радіти літній спеці і дощам,
Кохати, вірити і Господа молити,
Щоб силу дарував у штормі нам.
Бо треба жити... Якось треба жити...
Із першим проліском вдихати аромат,
А ще навчитися нікого не судити,
Бо кожен має свій етап із втрат.
Автор невідомий
А треба жити........ Всім нам треба жити.....
Життя іде... ні грама не стоїть...
І кожним подихом щоранку дорожити ...
І дякувати Богу за цю мить.
І бачити, яким буває небо,
Які бувають гарні вечори,
І що шепочуть над водою верби,
І що підспівують їм юні явори.
Бо треба жити. Всім нам треба жити.
Серед новин... і вічної зими...
І як важливо душу не згубити
У цих тенетах вражої пітьми.
А треба жити... Хоч ламають крила,
Хоч часом все буває шкереберть...
Бо часто так, чекаючи на диво,
Нас у буденності з'їдає круговерть.
Бо треба жити, любі, треба жити,
Радіти літній спеці і дощам,
Кохати, вірити і Господа молити,
Щоб силу дарував у штормі нам.
Бо треба жити... Якось треба жити...
Із першим проліском вдихати аромат,
А ще навчитися нікого не судити,
Бо кожен має свій етап із втрат.
Автор невідомий
#поезія
А треба жити........ Всім нам треба жити.....
Життя іде... ні грама не стоїть...
І кожним подихом щоранку дорожити ...
І дякувати Богу за цю мить.
І бачити, яким буває небо,
Які бувають гарні вечори,
І що шепочуть над водою верби,
І що підспівують їм юні явори.
Бо треба жити. Всім нам треба жити.
Серед новин... і вічної зими...
І як важливо душу не згубити
У цих тенетах вражої пітьми.
А треба жити... Хоч ламають крила,
Хоч часом все буває шкереберть...
Бо часто так, чекаючи на диво,
Нас у буденності з'їдає круговерть.
Бо треба жити, любі, треба жити,
Радіти літній спеці і дощам,
Кохати, вірити і Господа молити,
Щоб силу дарував у штормі нам.
Бо треба жити... Якось треба жити...
Із першим проліском вдихати аромат,
А ще навчитися нікого не судити,
Бо кожен має свій етап із втрат.
Автор невідомий
138переглядів