#поезія
Ми знов розминемось — твоїми й моїми шляхами.
Я мріяти буду, як зайда, про тепле вино.
I що таке світ, що прокляття, що висне над нами,
Коли доведеться вдягнути старе доміно?

Не наші оселі повз нас проповзають, і лікті
Калічать об камінь, і кров'ю обманюють нас.
Ми вічні, одначе, у цьому невічному світі,
Де наші дороги, не стрівшись, ведуть на Парнас.

Маріанна Кіяновська
#поезія Ми знов розминемось — твоїми й моїми шляхами. Я мріяти буду, як зайда, про тепле вино. I що таке світ, що прокляття, що висне над нами, Коли доведеться вдягнути старе доміно? Не наші оселі повз нас проповзають, і лікті Калічать об камінь, і кров'ю обманюють нас. Ми вічні, одначе, у цьому невічному світі, Де наші дороги, не стрівшись, ведуть на Парнас. Маріанна Кіяновська
Like
1
86переглядів